01 жовтня 2015 року Справа № 876/5637/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Іщук Л.П., Носа С.П.
з участю секретаря судового засідання: Сердюк О.Ю.
представника відповідача: Фарович Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року за позовом Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Львові про визнання дій протиправними та стягнення суми пенсії, -
У квітні 2015 року Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова (далі - УПФУ у Франківському районі м.Львова) звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Львові та стягнути з відповідача виплачені суми пенсії по інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом та професійних захворювань за період з вересня 2014 року по грудень 2014 року в сумі 1388,12 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2015р. у задоволені позову було відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, її оскаржило УПФУ у Франківському районі м.Львова. Апеляційна скарга мотивована тим, що перерахування коштів відбувається на централізованому рівні і тільки тих сум, які включені в акт, складений на територіальному рівні і зазначених в узгодженій довідці. Таким чином, неможливо стягнути на централізованому рівні суми не включені в щомісячні акти звірки витрат, які складаються на територіальному рівні, що відповідно до Порядку на централізований рівень передаються тільки довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат. Крім того, відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тому витрати на виплату пенсії по інвалідності громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають відшкодуванню. У зв'язку з цим, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача Фарович Н.В., яка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
З матеріалів справи видно, що в період з вересня 2014 року по грудень 2014 року позивачем здійснено виплату основного розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на загальну суму 1 388,12 грн. яка складається із:
- 600,00 грн. - не враховані суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасникам СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну;
- 788,12 грн. - не враховані суми витрат на виплату пенсій, оскільки нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом.
Суми виплаченої пенсії включені позивачем до актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності і внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з вересня по грудня 2014 року.
У зв'язку з виникненням неузгодженостей між сторонами до кожного акта складено списки осіб, пенсії яких не прийнято до відшкодування та таблиці розбіжностей, згідно яких відповідачем не прийнято вказані вище витрати до відшкодування.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що згідно акту про нещасний випадок з ОСОБА_2 №1 та згідно акту про нещасний випадок з ОСОБА_5 №25 та відповідно до п.9 Положення про розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, установах і організаціях, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №623 від 10.08.1993 р., якщо за підсумками розслідування буде вирішено, що нещасний випадок не підлягає обліку і на нього не повинен складатися акт за формою Н-1, то в такому разі складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм). Крім того, суд першої інстанції вказав, що нещасний випадок з ОСОБА_4 стався за межами України та до набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та останній щодо взяття його на облік не звертався.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 р. (далі - Основи) визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 25 Основ, за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.
Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Аналогічне правило закріплене абзацом другим пункту 5 частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відповідно до якого якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
За змістом статті 21 вказаного Закону, у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання тощо. Усі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією статтею, надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, перебуває на обліку підприємство, на якому стався страховий випадок, як платник страхових внесків чи ні.
13 березня 1992 року між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав (в тому числі Російською Федерацією і Україною) підписано Угоду про гарантії прав громадян у сфері пенсійного забезпечення, в преамбулі якої визначено, що держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.
Відповідно до умов Угоди пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (стаття 1); всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення (стаття 3); призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання; для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою (стаття 6); при переселенні пенсіонера в межах держав-учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера (стаття 7).
Таким чином, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався на території будь-якої з держав-учасниць СНД або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР, виплачується особі за законодавством тієї держави-учасниці Співдружності, на території якої вона проживає.
З огляду на викладене, витрати УПФУ у Франківському районі м.Львова, пов'язані з виплатою ОСОБА_4 пенсій по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві, що сталися з ними на території на території Російської Федерації , як в період її входження до складу СРСР, так і в період входження до складу СНД, підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків як належного страховика від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 25.03.2014 р. у справі №21-33а14 та у постанові від 20.05.2014 р. у справі №21-136а14.
Відповідно до частини першої статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що страхові виплати мають бути пов'язані із страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я або професійного захворювання застрахованої особи.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», страховий ризик - обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок.
Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст.14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".
Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами (Н-1).
Розслідування нещасного випадку проводилось відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затвердженого Постановою Президії ВЦРПС від 20.05.1966 р.
Актом про нещасний випадок на виробництві від 20.10.1998 р. форми №Н-1 підтверджується, що нещасний випадок, що стався з ОСОБА_4, пов'язаний з виробництвом.
Отже, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив в задоволені позовних вимог щодо стягнену з відповідача витрати на виплату основного розміру пенсії ОСОБА_4 за період з 01.09.2014 р. по 31.12.2014 р. на загальну суму 600,00 грн., тому за правилами статті 202 КАС України в цій частині підлягає скасуванню з прийняття нової постанови про задоволення позову.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не підлягає до задоволення позовна вимога щодо стягнення суми витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_2, ОСОБА_3, з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, зі змісту акту, нещасний випадок з учнем Львівського міського профтехучилища № 25 ОСОБА_3 стався під час проведення навчальних занять в училищі, а не під час проведення виробничої практики. З огляду на наведене, вимоги Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях не поширюються на нещасний випадок, який стався з останнім.
Також, згідно акту № 1, нещасний випадок з учнем 4 класу ОСОБА_2 стався не під час виконання ним трудових обов'язків, оскільки відбувся допуск на ферму по сторонніх осіб, які не мали відношення до виробництва.
Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення в частині відмови в задоволенні позову про відшкодування витрат на виплату пенсій ОСОБА_4 було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та є підставою для скасуванню судового рішення з прийняттям нової постанови про задоволення позову в цій частині .
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року по справі №813/1832/15 в частині відмови в задоволенні позову про відшкодування витрат на виплату пенсій ОСОБА_4 скасувати та в цій частині прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Львові витрати на виплату основного розміру пенсії ОСОБА_4 за період з 01.09.2014 р. по 31.12.2014 р. на загальну суму 600,00 грн.
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий : Р.В.Кухтей
Судді : Л.П Іщук
С.П. Нос
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06.10.2015 р.