01 жовтня 2015 року Справа № 876/7708/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Яворського І.О., Носа С.П.
з участю секретаря судового засідання: Сердюк О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2015 року про відмову у задоволені заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
В травні 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою, в якій просила поновити їй пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, виданого 05.05.2015 р. по справі № 2-а-116/10.
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 11.06.2015 р. в задоволені заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання було відмовлено.
Не погоджуючись із даною ухвалою, її оскаржила ОСОБА_1 Апеляційну скаргу мотивує тим, що про існування ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.12.2012 р. по справі №К/9991/40169/11 не знала і в матеріалах справи відсутні докази направлення. Тому просить скасувати ухвалу суду першої інстанцій та прийняти нову, якою задовольнити заяву про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 17.02.2010 р., залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18.02.2011 р., було визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області (далі - УПФУ в Рожнятівському районі Івано-Франківської області) у відмові в проведенні перерахуноку основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з мінімальної пенсії за віком, що становить прожитковий мінімум для непрацездатних, відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язано відповідача провести перерахунок основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, починаючи з 01.12.2009 р.
По даній справі було видано виконавчий лист на підставі якого постановою державного виконавця серії ВП №25158827 від 16.03.2011 р. було відкрито виконавче провадження по його примусовому виконанню.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.12.2012 р. було змінено постанову Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 17.02.2010 р. та абзац 3 резолютивної частини викладено в наступній редакції: зобов'язати відповідача провести перерахунок основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, починаючи з 01.12.2009 р. по 17.02.2010 р.
05.05.2015 р. ОСОБА_1 було видано виконавчий лист, термін пред'явлення якого до виконання закінчився 10.12.2013 р.
Відмовляючи в задоволені заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не подано до суду належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, при цьому заявниця знала про наявність ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.12.2012 р., яка була її направлена 24.12.2012 р., що підтверджується печаткою на звороті судового рішення.
Проте, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується та зазначає наступне.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання встановлений ст.22 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої виконавчі документи, до яких відносяться і виконавчі листи, видані судом, можуть бути пред'явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання ними законної сили, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до вимог ст.261 КАС України, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до адміністративного суду, який видав виконавчий лист, або до адміністративного суду за місцем виконання.
Така ж можливість передбачена і ч.2 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження".
Отже, законом передбачена можливість поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання за заявою стягувача, якщо причини його пропуску визнані судом поважними.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.12.2012 р. позивачу була надіслана 24.12.2012 р. секретарем судового засідання, проте в матеріалах справи відсутні відомості про отримання ОСОБА_1 зазначеної ухвали.
Пунктом 10.1 Інструкції з діловодства в апеляційних і місцевих адміністративних судах (на стадії розгляду справи (касаційного провадження)), зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 155 від 22.12.2006 р. передбачено, що копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення або після приймання та складання постанови у повному обсязі надсилається особі, яка брала участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні.
Згідно п. 13.12 вказаної Інструкції, копії судових рішень повинні бути належним чином оформлені, підписані та скріплені гербовою печаткою суду, у верхньому правому кутку проставляється штамп "Копія", після тексту судового рішення проставляються штамп суду "З оригіналом згідно", дата набрання судовим рішенням законної сили. У разі, якщо судове рішення не набрало законної сили, про це зазначається в копії, що видається. Копія судового рішення засвідчується суддею (суддею-доповідачем) або головою суду.
Проте, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості та будь-які документи якими підтверджується факт отримання позивачем ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.12.2012 р.
Отже, причини пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, на думку колегії суддів є поважними, що є підставою для задоволення заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа.
Колегією суддів при перегляді судового рішення також враховано п.41 Рішення Європейського Суду у справі «Хорнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року (щодо виконання рішень адміністративних судів) в якому зазначено: «Надіславши скаргу до адміністративного суду, особа намагається добитися не тільки визнання недійсним акта, а перш за все усунення його наслідків. Діючий захист осіб і відновлення законності охоплює також обов'язок органу влади діяти згідно з рішенням суду. З цього приводу Суд зазначає, що державна адміністрація - це елемент правової держави і її інтереси є ідентичними цілям належного здійснення правосуддя. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримувати виконання судових рішень, гарантії статті 6 Конвенції, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст».
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а відтак, подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарг на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу.
Керуючись ст.ст. 41, 195, 197, 199, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2015 року про відмову у задоволені заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання по справі №350/755/15-а скасувати та прийняти нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого 05 травня 2015 року по справі № 2-а-116/10.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Р.В.Кухтей
Судді : І.О. Яворський
С.П.Нос
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 06.10.2015 р.