15 вересня 2015 р. Справа № 134673/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року у справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
СПД-ФО ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області, яким просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача: від 30.11.2011 року № НОМЕР_1, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування за травень 2011 року на 81820,00 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 40910,00 грн., від 30.11.2011 року № 00616217-2, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2011 року на 52292,00 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 26146,00 грн., від 06.12.2011 року № НОМЕР_2, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування за липень 2011 року на 159934,00 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 79967,00 грн.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року позов задоволено.
Постанова мотивована тим, що покупцем транспортних засобів є саме СПД-ФО ОСОБА_1, який при їх придбанні сплатив податок на додану вартість, а транспортні засоби використовує у власній господарській діяльності, тому, на думку суду, позивач виконав всі вимоги, передбачені Податковим кодексом України щодо включення спірних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та заявлення їх до бюджетного відшкодування. При цьому, транспортні засоби були зареєстровані на ім'я ОСОБА_1 з дотриманням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що придбані позивачем транспортні засоби були зареєстровані в органах Державної автомобільної інспекції всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 за ним як суб'єктом підприємницької діяльності, а не за фізичною особою, в зв'язку з чим позивач не мав права включати сплачені в ціні цих транспортних засобів суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту і заявляти їх в подальшому до бюджетного відшкодування.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Як встановив суд, 19.08.2011 року посадові особи Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області провели виїзну позапланову перевірку СПД-ФО ОСОБА_1 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2011 року, за результатами якої складено акт № 1019/1742/НОМЕР_3.
В акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ним завищено податковий кредит з податку на додану вартість за квітень 2011 року на 81820,00 грн.
На підставі даного акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 30.11.2011 року № НОМЕР_1, яким СПД-ФО ОСОБА_1 зменшено суму бюджетного відшкодування за травень 2011 року на 81820,00 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 40910,00 грн.
19.09.2011 року посадові особи Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області провели виїзну позапланову перевірку СПД-ФО ОСОБА_1 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2011 року, за результатами якої складено акт № 1267/1703/НОМЕР_3.
В акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ним завищено податковий кредит з податку на додану вартість за травень 2011 року на 52292,00 грн.
На підставі даного акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 30.11.2011 року № 00616217-2, яким СПД-ФО ОСОБА_1 зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2011 року на 52292,00 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 26146,00 грн.
Також 19.09.2011 року посадові особи Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області провели виїзну позапланову перевірку СПД-ФО ОСОБА_1 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2011 року, за результатами якої складено акт № 1266/1703/НОМЕР_3.
В акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ним завищено податковий кредит з податку на додану вартість за червень 2011 року на 159934,00 грн.
На підставі даного акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 06.12.2011 року № НОМЕР_2, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування за липень 2011 року на 159934,00 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 79967,00 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з таких підстав.
Відповідно до пп. пп. 14.1.18, 14.1.36, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 цього Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. п. 200.2-200.4 ст. 200 цього Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.
Таким чином, оскільки сума податку на додану вартість, включена платником податку до складу податкового кредиту, впливає на суму бюджетного відшкодування цього податку, то вирішуючи питання про наявність у особи права на бюджетне відшкодування, необхідно встановити факт правомірності формування податкового кредиту такого платника податку за відповідні періоди.
Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. п. 198.2, 198.3 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Як встановив суд та підтверджується матеріалами справи, СПД-ФО ОСОБА_1 в періодах, що перевірялись, здійснював, зокрема, підприємницьку діяльність з надання послуг автомобільного вантажного транспорту.
Згідно із зовнішньоекономічним контрактом від 29.03.2011 року № 2011/02 позивач придбав транспортний засіб - тягач сідельний марки DAF 105.460 EURO 5, 2007 року випуску, вартістю 32000,00 євро (митна вартість у гривнях 371596,97 грн., податок на додану вартість, сплачений митним органам 81819,53 грн.), сплативши в повному обсязі його вартість та митні платежі і податок на додану вартість, що підтверджується вантажною митною декларацією форми МД-2 від 14.04.2011 року № 005746, платіжними дорученнями від 06.04.2011 року № 12 та від 14.04.2011 року № 172.
Згідно із зовнішньоекономічним контрактом від 16.02.2011 року № 1409 позивач придбав транспортний засіб - тягач сідельний марки KOGEL SNCO Cargo-MAXX SAHN 24 P 90/1.110, 2011 року випуску, вартістю 21850,00 євро (митна вартість у гривнях 261461,84 грн., податок на додану вартість, сплачений митним органам 52292,37 грн.), сплативши в повному обсязі його вартість та митні платежі і податок на додану вартість, що підтверджується вантажною митною декларацією форми МД-2 від 11.05.2011 року № 006784, платіжними дорученнями від 18.02.2011 року № 8, від 29.03.2011 року № 8, від 04.05.2011 року № 196 та від 08.06.2011 року № 277.
Згідно із зовнішньоекономічним контрактом від 03.06.2011 року № 2011/4 позивач придбав транспортний засіб - тягач сідельний марки DAF 105-460, 2007 року випуску, вартістю 25000,00 євро (митна вартість у гривнях 286723,05 грн., податок на додану вартість, сплачений митним органам 63079,07 грн.), сплативши в повному обсязі їх вартість та митні платежі і податок на додану вартість, що підтверджується вантажною митною декларацією форми МД-2 від 20.06.2011 року № 009766, платіжними дорученнями від 20.06.2011 року № 1 та від 10.06.2011 року № 26.
Згідно із зовнішньоекономічним контрактом від 07.04.2011 року № 10P, позивач придбав транспортні засоби - два напівпричіпи марки Kogel, модель SV 24 P90/1110, загальною вартістю 41500,00 євро (митна вартість у гривнях 484274,00 грн., податок на додану вартість, сплачений митним органам 96854,82 грн.), сплативши в повному обсязі їх вартість та митні платежі і податок на додану вартість, що підтверджується вантажними митними деклараціями форми МД-2 від 25.06.2011 року № 009713 та від 16.06.2011 року № 008990, платіжними дорученнями від 13.05.2011 року № 23, від 14.04.2011 року № 15 та від 25.06.2011 року № 1.
Зазначені транспортні засоби були зареєстровані Мукачівським ВРЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області і в Свідоцтвах про реєстрацію транспортного засобу в графі «Прізвище/організація» зазначено «ОСОБА_1 ОСОБА_2».
Колегія суддів вважає безпідставними доводи податкового органу про те, що всупереч вимогам Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388, придбані позивачем транспортні засоби були зареєстровані в органах Державної автомобільної інспекції за ОСОБА_1 як суб'єктом підприємницької діяльності, а не за фізичною особою, в зв'язку з чим, на думку відповідача, позивач не мав права включати сплачені в ціні цих транспортних засобів суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту і заявляти їх в подальшому до бюджетного відшкодування, оскільки відповідно до п. 6 даного Порядку транспортні засоби, що належать фізичним особам - підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами, що і було зроблено у спірних випадках, а зазначення у Свідоцтвах про реєстрацію транспортного засобу в графі поруч з прізвищем, іменем і по батькові власника приставки «ФОП» жодним чином не свідчить про порушення вимог зазначеного Порядку і не впливає на право позивача на формування податкового кредиту, оскільки цей Порядок не є актом податкового законодавства.
Також відповідно до ч. 1 ст. 320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.
А факт використання СПД-ФО ОСОБА_1 зазначених вище транспортних засобів у власній господарській діяльності, а саме здійснення ним вантажних перевезень податковим органом не заперечується.
Враховуючи наведені вище обставини та правові норми, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що податковий кредит за спірні періоди був сформований позивачем відповідно до вимог чинного на той час податкового законодавства і ним правомірно заявлено до бюджетного відшкодування ці суми податку на додану вартість, сплачені в ціні товару при придбанні зазначених вище транспортних засобів.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області залишити без задоволення.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року у справі № 2а-258/12/0770 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.М. Довгополов
Судді Л.Я. Гудим
ОСОБА_3
Ухвала складена в повному обсязі 21.09.2015 року