28 вересня 2015 р. Справа № 876/4850/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Каралюса В.М.,
при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,
з участю представника позивача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31.03.2015р. у справі № 803/264/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОШЕ» до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОШЕ» звернулося в суд з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 14 листопада 2014 року № 205000004/2014/000243/2, визнання протиправною бездіяльності щодо безпідставного нездійснення митного оформлення товару за митною декларацією від 13 листопада 2014 року № 205070000/2014/049797 у строк, передбачений частиною першою статті 255 Митного кодексу України.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 31.03.2015р. у справі № 803/264/15-а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОШЕ» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Ягодинської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 14 листопада 2014 року за №205000004/2014/000243/2. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Волинська митниця ДФС оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, та з наведених в ній підстав з посиланням на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального права та неповне з'ясування всіх обставин справи просить скасувати оскаржувану постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31.03.2015р. у справі № 803/264/15-а та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ТзОВ «ДОШЕ».
Позивач в запереченні на апеляційну скаргу просив оскаржувану постанову залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 13 листопада 2014 року ТзОВ «ДОШЕ» через декларанта було подано на митний пост «Луцьк» Ягодинської митниці Міндоходів, правонаступником якої є Волинська митниця ДФС, для митного оформлення партію товару U 5225, а саме, універсального концентрату аміномакс, призначеного для відгодівлі свиней, від 25 кг живої ваги і до забою, вагою нетто 20 000 кг, за ціною 2,14 польських злотих за 1 кг на загальну суму 42 800 польських злотих (без врахування транспортних витрат), що надійшов згідно контракту купівлі-продажу №1/2014 від 7 лютого 2014 року, специфікації №86 від 12 листопада 2014 року та інвойсу №FSE-116/14/SZ від 12 листопада 2014 року.
Як підтверджується матеріалами справи, декларантом для митного оформлення товару були подані: ВМД №205070000/2014/049797, міжнародна товаротранспортна накладна СМR В/N від 12 листопада 2014 року; калькуляція транспортних витрат В/N від 6 листопада 2014 року; рахунок-фактура (інвойс) №FSE-116/14/SZ від 12 листопада 2014 року; специфікація №86 від 12 листопада 2014 року; специфікація б/н від 7 лютого 2014 року; контракт №1/2014 від 7 лютого 2014 року; ветеринарні свідоцтва ЕРД-00 №492373 від 13 листопада 2014 року; сертифікат походження товару РL/МF/АК 0339355 від 12 листопада 2014 року; сертифікат якості від 12 листопада 2014 року; інші документи, перелічені в графі 44 ВМД. В графах 12, 45 МД №205070000/2014/049797 від 13 листопада 2014 року було вказано митну вартість товару у розмірі 206 074 грн. 33 коп., визначену за ціною контракту.
Судом встановлено, що за вказаною МД №205070000/2014/049797 від 13 листопада 2014 року ТзОВ «ДОШЕ» було відмовлено у митному оформленні товару, у зв'язку із невідповідністю заповнення граф 12, 45 МД вимогам статті 53 Митного кодексу України, та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14 листопада 2014 року № 205070000/2014/00162 і рішення про коригування митної вартості товарів від 14 листопада 2014 року №205000004/2014/000243/2.
У графі 30 рішення про коригування митної вартості товарів від 14 листопада 2014 року №205000004/2014/000243/2 митним органом було визначено митну вартість товару у розмірі 45 600 польських злотих за ціною 2,28 польських злотих за 1 кг, а у графі 33 рішення зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять всіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а в документах, поданих для підтвердження митної вартості мають місце розбіжності, а саме: транспортні витрати, що зазначені у калькуляції не відповідають транспортним витратам, що зазначені у фактурі, а також декларантом не був поданий витребовуваний документ про транспортні перевезення (договір).
Судом встановлено, що ТзОВ «ДОШЕ» здійснило митне оформлення товару зі сплатою митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товару та надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України в розмірі 610 грн. 22 коп., що був визначений митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 Митного кодексу України. Повторне митне оформлення товару відбувалось за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів).
Згодом, позивач звернувся до Ягодинської митниці Міндоходів із заявою від 8 грудня 2014 року №08/01, долучивши додаткові документи (завірені копії з неофіційним перекладом листів компанії «DOSSCHE» від 14 листопада 2014 року), у якій просив визнати заявлену ТзОВ «ДОШЕ» за основним методом згідно ДМВ №205070000/2014/049797 від 13 листопада 2014 року митну вартість товару, скасувати рішення про коригування митної вартості товару №205000004/2014/000243/2 від 14 листопада 2014 року, вирішити питання про повернення внесеної ТзОВ «ДОШЕ» грошової застави та надати пояснення, чому митне оформлення товару не було завершено у строк, передбачений частиною першою статті 255 Митного кодексу України, а фактично проводилось протягом 11 год. 30 хв.
В свою чергу, листом від 17 грудня 2014 року №03-70-52/1910 Ягодинська митниця Міндоходів проінформувала позивача про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, виходячи з того, що позивачем не було подано документів, які документально підтверджують розбіжності витрат, понесених на транспортування в країні експортера.
Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Положеннями ч.2-3 статті 53 Митного кодексу України, визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Норми ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України визначають, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1-7, 9 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Згідно норм ч.1-2 статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Положення ст. 256 Митного кодексу України передбачають, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, заявою від 8 грудня 2014 року №08/01 позивачем, в межах строків, визначених статтею 55 Митного кодексу України, були надані органу доходів і зборів пояснення та додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, проте, відповідачем відмовлено у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що Ягодинською митницею Міндоходів не було враховано, що відповідно до пункту 6.1 контракту №1/2014 від 7 лютого 2014 року та товарно-супровідних документів поставка спірного товару відбувалася на умовах СРТ - м.Луцьк, Україна Правил Інкотермс 2000, а це означає, що продавець зобов'язаний поставити товар до місцезнаходження покупця, при цьому, понесені ним транспортні витрати включаються до ціни товару. У спірному випадку замовлення перевезення вантажу та оплату послуг з перевезення товару здійснював продавець компанія «DOSSCHE» (ОСОБА_2), саме перевезення здійснювалося фірмою F.H.U. MICHAL (ОСОБА_2), що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 12 листопада 2014 року.
Як вбачається з матеріалів справи, до заяви від 8 грудня 2014 року позивачем було додано лист-засвідчення компанії «DOSSCHE» (ОСОБА_2) від 14 листопада 2014 року, у якому вказано, що фірма співпрацює із транспортною фірмою F.H.U. MICHAL, яка займається перевезенням товару з м.Сандомєж до м.Луцька, співпраця відбувається згідно із домовленістю, схваленою законом, а також відповідно до замовлень на поставку різних вантажів, беручи до уваги принципи і вартість перевезення, зазначені у підрахунку витрат.
З наведеного вбачається, що перевезення спірного вантажу відбувалося без укладення письмового договору, відтак, позивач не міг надати такий договір на вимогу митного органу.
Крім цього, до митного оформлення декларантом була надана калькуляція транспортних витрат, а в подальшому позивач у заяві від 8 грудня 2014 року письмово пояснив розбіжність витрат щодо транспортування в калькуляції та фактурі. При цьому, до заяви було також надано лист-пояснення компанії «DOSSCHE» (ОСОБА_2) від 14 листопада 2014 року, з якого слідує, що розбіжність виникла внаслідок того, що останній розрахунок (калькуляція) було складено 6 листопада 2014 року (поставка товару відбулася 13 листопада 2014 року), а збільшення витрат на перевезення (згідно із інвойсом) пов'язане із зростанням цін на страхування транспортних засобів та на пальне.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару за ВМД №205070000/2014/049797 від 13 листопада 2014 року, відтак, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару судом першої інстанції визнано протиправним та скасовано правильно.
Поруч із цим, колегія суддів зазначає, що підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Волинської митниці ДФС щодо безпідставного нездійснення митного оформлення товару за ВМД №205070000/2014/049797 від 13 листопада 2014 року у строк, передбачений частиною першою статті 255 Митного кодексу України відсутні з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, уповноваженою особою декларанта ТзОВ «ДОШЕ» було подано для здійснення митного контролю та митного оформлення МД №205070000/2014/049797 о 13 год. 37 хв. 13 листопада 2014 року. Того ж дня о 17 год. 16 хв. посадова особа митного органу прийняла вказану декларацію до митного оформлення та через розбіжності у поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення документах декларанту о 20 год. 33 хв. 13 листопада 2014 року було направлено електронне повідомлення з вимогою надання додаткових документів. Пояснення щодо відсутності витребуваних митним органом документів були надані декларантом 14 листопада 2014 року о 14 год. 21 хв. та в той же день було прийнято рішення про коригування митної вартості №205000004/2014/000243/2 від 14 листопада 2014 року і надіслане декларанту о 18 год. 42 хв., що підтверджується поясненнями представників сторін та роздруківками електронних повідомлень між декларантом та Ягодинською митницею Міндоходів.
Згідно з ч.1, 2 ст.255 Митного кодексу України, митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.
Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений, зокрема, на час виконання відповідних формальностей виключно у разі подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що перебіг строку митного оформлення у спірному випадку слід обчислювати з 17 год. 16 хв. 13 листопада 2014 року, тобто, з моменту, коли посадова особа митного органу прийняла декларацію до митного оформлення. При цьому, в межах чотиригодинного строку посадовою особою митного органу, а саме, о 20 год. 33 хв. 13 листопада 2014 року, було направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надання додаткових документів, а після отримання відповідних пояснень щодо відсутності витребовуваних документів було прийнято оскаржуване рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції та вважає, що строк митного оформлення був перевищений у зв'язку із виявленими розбіжностями у сумах транспортних витрат, та, як наслідок, витребування у декларанта додаткових документів, що відповідає вимогам пункту 6 частини другої статті 255 Митного кодексу України.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги Волинської митниці ДФС суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.160 ч.3, ст.ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31.03.2015р. у справі № 803/264/15-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.І. Запотічний
Судді О.І.Довга
ОСОБА_3
Повний текст ухвали складений 02.10.2015 року.