01 жовтня 2015 р. Справа № 876/5077/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.
за участю секретаря судового засідання: Кудєрової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 08.04.2015 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, Інспектора відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування м.Яремче управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області - Яремчука Івана Васильовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
28.01.2015 року позивач - ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до відповідачів - управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, Інспектора відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування м.Яремче управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області - Яремчука Івана Васильовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.01.2015 р. інспектором ДАІ Яремчуком І.В. складено протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача за порушення п.п. «в» п. 14.6 ПДР України, а саме за те, що він, керуючи автомобілем марки «Ніссан», номерний знак НОМЕР_1 по вул. Свободи в м. Яремче, здійснив обгін транспортного засобу ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті. Постановою від 10.01.2015 р. його визнано винним у скоєному правопорушенні, передбаченому ст. 122 ч.2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Позивач із зазначеною постановою не згідний, зазначив, що під час притягнення до адміністративної відповідальності йому не було надано права на правову допомогу. Вказує, що інспектор ДАІ проігнорував його прохання про надання йому часу для пошуку адвоката та вивчення матеріалів справи та законодавства, натомість розглянув справу негайно та виніс постанову, що свідчить про необ'єктивність та упереджене ставлення інспектора під час розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 08.04.2015 р. у задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ з обслуговування м. Яремче УДАІ УМВСУ в Івано-Франківській області Яремчука Івана Васильовича, Управління ДАІ ГУМВС України в Івано-Франківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що інспектор ДАІ усно повідомив правопорушника ОСОБА_1 про розгляд справи негайно, чим виконав вимоги ст. 277 КУпАП, якою передбачено 15-денний строк для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Таким чином, справа була розглянута у присутності правопорушника та позивачу було вручено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Крім цього, факт вчинення правопорушення не заперечувався ОСОБА_1 в судовому засіданні, відтак він усвідомлював протиправний характер своїх дій та передбачав їх наслідки і допускав їх настання.
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач - ОСОБА_1. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову та постановити ухвалу, якою провадження у справі закрити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що інспектором ДАІ Яремчуком І.В. грубо порушено процедуру (порядок) притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки позбавлено права на отримання юридичної допомоги (права на захист), в тому числі: підготуватись до розгляду справи, вивчити суть інкримінованого правопорушення, надати свої докази, подати документи, які характеризують особу позивача тощо, хоча ОСОБА_1 наголошував, що про бажання скористатися передбаченим ст. 268 КУпАП правом він інформував інспектора як в усній формі, так і письмово зазначивши це в протоколі про адміністративне правопорушення.
Апелянт наголошує на тому, що суд першої інстанції неправильно зрозумів зміст і сутність положення ч. 1 ст. 268 КУпАП, внаслідок чого дійшов неправильного висновку щодо обсягу права позивача на отримання юридичної допомоги, яким він наділений під час притягнення до адміністративної відповідальності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою серії ПС1 № 779901 від 10.01.2015 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Суть вчиненого правопорушення полягає в тому, що він, керуючи автомобілем марки «Ніссан», номерний знак НОМЕР_1 по вул. Свободи в м. Яремче, здійснив обгін транспортного засобу ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті, порушивши таким чином пп. «в», п.14.6 Правил дорожнього руху України.
Як зазначив суд першої інстанції у оскаржуваній постанові від 08.04.2015 р., факт вчинення правопорушення не заперечувався ОСОБА_1, присутнім в судовому засіданні, таким чином він усвідомлював протиправний характер своїх дій та передбачав їх наслідки і допускав їх настання.
Колегія суддів зазначає, що інспектор ДАІ, правомірно керуючись ст. 277 КУпАП, усно повідомив правопорушника ОСОБА_1 про розгляд справи негайно, чим виконав вимоги зазначеної статті, якою передбачено 15-денний строк для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Таким чином, справа була розглянута у присутності правопорушника та позивачу було вручено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, що, однак, не позбавило позивача права оскаржити зазначену постанову в судовому порядку, яким він скористався, та, в подальшому, надати всі необхідні додаткові докази відсутності вини у здійсненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Так, згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Зокрема, судом першої інстанції вивчались постанова у справі про адміністративне правопорушення від 10.01.2015р., яка перевірялась на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної поведінки, а саме чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо.
Колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про безпідставність покликання позивача на недостатність часу для підготовки до розгляду складеного працівниками ДАІ протоколу, оскільки він, як особа, яка керує транспортним засобом, зобов'язана знати Правила дорожнього руху. Крім цього, у вищезазначеній постанові у справі про адміністративне правопорушення, яка відповідає вимогам чинного законодавства України, чітко вказано суть правопорушення, факт його вчинення позивачем не заперечувався, а працівник ДАІ правомірно прийняв рішення про невідкладний розгляд справи про адміністративне правопорушення за участю позивача.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 08.04.2015 р. по справі № 466/547/15-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді О.О. Большакова
В.Я. Макарик
Ухвала складена в повному обсязі 02.10.2015 року.