21 вересня 2015 року Справа № 876/12039/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Большакової О.О., Ільчишин Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України і Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,-
фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України і Івано-Франківській області в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування фінансових санкцій №090110 від 13 лютого 2013 року.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з такими рішенням суду першої інстанції фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова не відповідає дійсним обставинам справи та винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції у своїй постанові зазначив, що 01.02.2013 року, на підставі наказу №17 Департаменту САТ ДПС України в Івано-Франківській області від 29.01.2013 року та направлення на проведення фактичної перевірки №18 від 29.01.2013 року працівниками регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України в Івано-Франківській області була проведена перевірка магазину «Веселка», в якому вона здійснює торгівельну діяльність, як фізична особа - підприємець. Така фактична перевірка проводиться на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення перевірки.
Посилаючись на п.75.1.3 ст.75, п.80.2 ст.80, п.81.1, п.83.1 ст.81, ПК України, суд у постанові констатує, що посадові особи органу державної податкової служби здійснили фактичну перевірку за місцем фактичного провадження платником податків своєї діяльності, тобто у магазині «Веселка», з дотриманням усіх умов та порядку проведення такої фактичної перевірки, оскільки перед початком перевірки, продавцю магазину «Веселка» ОСОБА_2 перевіряючими було пред'явлено службові посвідчення працівників регіонального управління, копію наказу №17 РУ Департаменту САД ДПА України в Івано-Франківській області від 29.01.2013 року «Про проведення фактичних перевірок» та примірник направлення №18 на проведення перевірки від 29.01.2013 року, про що останній поставив свій підпис у відповідній графі направлення.
Однак апелянт зазначає, що вона дійсно являється суб'єктом підприємницької діяльності відповідно до свідоцтва №417105 від 05.01.2012 року. Свою підприємницьку діяльність здійснює у магазині «Веселка», який знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Кармелюка, 27. Зазначений вище магазин належить на праві приватної власності ОСОБА_2, про що свідчить технічний паспорт, складений 13 жовтня 2006 року. Приміщення магазину умовно поділено на дві частини, одну з яких, площею 21,80 кв.м., вона орендує на підставі договору оренди №3 від 30 грудня 2012 року, а іншу, площею 09 кв.м. орендує другий приватний підприємець, яка займається торгівлею продуктів харчування.
У зв'язку з тим, що строк дії ліцензій, виданих 27 січня 2012 року, як суб'єкту підприємницької діяльності, регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА України в Івано-Франківській області на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та на роздрібну торгівлю тютюновими виробами закінчився 29 січня 2013 року, а нові ліцензії за період лютий-квітень 2013 року їй ще видано не було, вона з 29 січня 2013 року припинила здійснювати продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів у магазині «Веселка» по вул.Кармелюка, 27, що м.Івано-Франківську та з того часу взагалі припинила приходити на роботу, тобто у магазин, а перебувала по місцю свого проживання у м.Тисмениця, що ствердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_3
Вважає, що у день проведення перевірки посадовими особами податкової служби порушено ряд норм чинного законодавства, на які вона звертала увагу суду.
Фактична перевірка проводиться на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення перевірки, на що посилається і сам суд у своїй постанові.
Всупереч п.75.1.3 ст.75 ПК України, у якій зазначено, що така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, посадові особи, які здійснювали перевірку не встановили і не тільки не бажали встановити, а й не бажали звернути увагу на пояснення особи, яка на час «контрольної закупки» горілки та сигарет знаходилася у магазині, що вона до цієї торгівельної діяльності ніякого відношення не має.
Працівники податкової інспекції не бажали пересвідчитись не тільки у тому, що вона з ОСОБА_2 не перебуває у трудових відносинах і ніколи не перебували, та, що у неї немає взагалі жодних найманих працівників, тобто продавців, оскільки, як зазначено вище, вона тільки орендує у нього частину приміщення даного магазину, де здійснює свою підприємницьку діяльність одна.
Таке порушення призвело до того, що у акті перевірки зазначені відомості, які не відповідають дійсності, а саме те, що ОСОБА_2 є продавцем магазину, що також зазначено і у рішенні суду.
Крім того, грубим порушенням є і те, що її, як суб'єкта підприємницької діяльності не тільки ніхто під розписку не повідомив про проведення перевірки та не вручив наказу, а й не бажав провести таку перевірку у її присутності, оскільки посадові особи податкової інспекції у день перевірки не вважали за потрібне викликати її з дому по місцю роботи, що стверджується і тим, що у акті перевірки відсутні будь-які її пояснення, заперечення та підписи.
Однак, вищенаведені нею доводи судом до уваги не були взяті.
Також суд у своїй постанові зазначає, що продавцем магазину «Веселка» ОСОБА_2 01.02.2013 року було здійснено продаж однієї пляшки горілки «Княгинин Оригінальна» 0,5л по ціні 28,90 грн. та одну пачку сигарет «ЛМ» по ціні 9,75 грн. без наявності ліцензії та проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункової операції, а саме: не роздруковано та не видано розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Крім того, суд вказує, «що твердження позивача про те, що магазин «Веселка» було зачинено після закінчення строку дії ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, суд оцінює критично, оскільки в такому випадку службові особи відповідача не мали б змоги провести вказану перевірю такого магазину».
Однак, як уже зазначалось вище нікого з працівників магазину у день перевірки не було, за винятком ОСОБА_2, який займався ремонтними роботами, як ззовні так і всередині магазину. Це стверджується тим, що у разі роботи магазину, у неї та у підприємця, яка орендує другу половину приміщення, працівники податкової служби могли б взяти пояснення, а відвідувачі - покупці могли б бути допитані у судовому засіданні в якості свідків.
При цьому суд не надав належної оцінки і тому факту, що вона не намагалась здійснювати незаконну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, оскільки за день до закінчення строку дії зазначених вище ліцензій, 28 січня 2013 року, на рахунок відповідача було внесено кошти в сумі 2500 гривень за отримання нових ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами за період лютий-квітень 2013 року.
Суд також не придав належного значення і тому, що податковими інспекторами порушено ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оскільки у її відсутність у присутності зовсім сторонньої особи, яка немає ніякого відношення до здійснення підприємницької діяльності, описали всі алкогольні напої та тютюнові вироби, що знаходилися в магазині. Тобто, за результатами перевірки до неї, як до суб'єкта підприємницької діяльності, застосовано фінансові санкції - 200 відсотків вартості всього товару, який знаходився у магазині, а не 200 відсотків вартості отриманої партії товару, з якої була продана пляшка горілки та пачка сигарет, трактуючи вказаний обсяг даних товарів як отриману партію, а тому і було визначено фінансові санкції в такому розмірі.
Відповідно до Державного стандарту України (ДСТУ) 3993-2000 «Товарознавство». Термін та визначення» під партією товару розуміється визначена кількість товарів одного або кількох найменувань, закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом. Тобто, податкові інспектори не бажали пересвідчитися, що у магазині під час перевірки знаходився товар, який був придбаний у період, коли вона здійснювала реалізацію алкогольних та тютюнових виробів на підставі ще діючих ліцензій, що підтверджується накладними та видатковими накладними про отримання у постачальників відповідних алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Отже, посадові особи податкового органу під час перевірки не врахували зазначеної вище обставини та визначили розмір фінансових санкцій не з урахуванням вартості отриманої партії товару, а з вартості всього товару, який був у магазині та за ціною реалізації, тобто торгівельною націнкою.
На підставі вище наведеного просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2013 року та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання осіб, які беруть учать у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору №3 від 30.12.2012 року укладеного між власником ОСОБА_2 та підприємцем ОСОБА_1 (користувач), остання отримала у тимчасове користування для здійснення підприємницької діяльності частину приміщення, що знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Кармелюка, 27 площею 21.8 м.кв., іншу, частину орендує другий приватний підприємець, яка займається торгівлею продуктів харчування
01.02.2013 року працівниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України в Івано-Франківській області, на підставі наказу Департаменту САТ ДПС України Івано-Франківській області від 29.01.2013р. №17 та згідно направлення на проведення фактичної перевірки №18 від 29.01.2013 року працівниками регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України в Івано-Франківській області була проведена перевірка магазину «Веселка», в якому позивач здійснює торгівельну діяльність. Така фактична перевірка проводиться на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення перевірки. Перевіркою встановлено факт продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензій та проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій, вказані обставини відображені в акті перевірки №18-21-02/НОМЕР_1 від 01.02.2013 р. Крім того 01.02.2013 року працівниками Департаменту САТ ДПС складено акт №18/21-021/НОМЕР_1 про відмову від підписання акту фактичної перевірки ОСОБА_2 Відповідно до додатків до акту перевірки, в реалізації знаходились тютюнові вироби на суму 304,00 грн. та алкогольні напої на суму 13 160,64 грн.
З огляду на це суд першої інстанції вважав, що твердження позивача про те, що магазин «Веселка» було зачинено після закінчення строку ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами не заслуговують на увагу оскільки в такому випадку службові особи відповідача не мали б змоги провести вказану перевірку магазину.
Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно вказав, що суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, повинні дотримуватися законодавчо встановлених правил здійснення зазначеної діяльності, а у разі їх порушення, нести відповідальність передбачену Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Пунктом 1 статті 3 вказаного Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
При цьому суд першої інстанції вважав, що оскільки, ОСОБА_2, Б.П. після продажу однієї пляшки горілки «Княгинин Оригінальна» по ціні 28 грн. 90 коп. та однієї пачки сигарет «LМ» за ціною 9,75 грн. не роздруковано та не видано розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, то відповідно така і не відображена в книзі обліку розрахункових операцій № НОМЕР_2.
Крім того, суд правильно вказав, що згідно ч. 11 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку (абз. 21 ст. 1 Закону),
Відповідно до ч. 2 ст. 17 зазначеного вище Закону за вказані порушення до суб'єктів господарювання застосовуються наступні фінансові санкції: за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії - 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн.; за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії - 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн.; за зберігання алкогольних напоїв у місці зберігання, яке не внесено до Єдиного реєстру - 100% вартості товару, який знаходиться у такому місці зберігання, але не менше 1700,0 грн.; за зберігання тютюнових виробів у місці зберігання, яке не внесено до Єдиного реєстру - 100% вартості товару, який знаходиться у такому місці зберігання, але не менше 1700,0грн. Рішення про стягнення штрафів, передбачених ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом, етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України. Згідно з ч. 9 статті 15 цього ж Закону ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються органами виконавчої влади, уповноваженими Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.2001 року №940 «Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору» визначені основні функції Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України та його регіональних управлінь, однією з яких є ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.
На підставі встановленого порушення начальником регіонального управління Департаменту САТ ДПС України в Івано-Франківській області винесено рішення №080110 від 13.02.2013 року про застосування фінансових санкцій до ОСОБА_1 за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії в сумі 28 021,28 грн., зокрема, за роздрібну торгівлю без ліцензії алкогольними напоями - 26 321,28 грн.; тютюновими виробами - 1700,00 грн. Зазначене рішення одержане позивачем 14.02.2013 року.
Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції вважав, що посилання позивача на порушення відповідачем норм чинного законодавства щодо правомірності проведення фактичної перевірки та застосування штрафних (фінансових) санкцій є безпідставними та необґрунтованими, а твердження позивача про те, що реалізація алкогольного напою та тютюнового виробу продавцем, який не перебуває у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не спростовує самого факту реалізації вищевказаних товарів після закінчення строку ліцензій.
Проте колегія судів з такими доводами суду першої інстанції не погоджується.
Право контролюючих органі на проведення перевірки закріплено в ст. 75 ПК України, так згідно п. 75.1. вказаної норми контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. У відповідності до положень п. 75.1.3. згаданої норми фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, відповідних документів, непред'явлення або ненадіслання яких у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи вказані норми Податкового кодексу України дотримані не були.
Крім того суд першої інстанції вважав, що продавцем у магазині «Веселка» був ОСОБА_2, котрий 01.02.2013 року здійснив продаж однієї пляшки горілки «Княгинин Оригінальна» 0,5л по ціні 28,90грн. та одну пачку сигарет «ЛМ» по ціні 9,75грн. без наявності ліцензії та проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункової операції.
Однак доказів того, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з позивачкою та був продавцем магазину ні у суді першої, ні в апеляційній інстанції не здобуто. Зазначена особа являлась власником приміщення в якому розміщено магазин і з яким у позивачки було укладено договір оренди на таке приміщення.
А згідно пояснень ОСОБА_2 наданих ним під час перевірки, він 01.02.2013 року самовільно, без дозволу ОСОБА_1, продав пляшку горілки та пачку сигарет незнайомим особам(а.с.38).
Оскільки доказів здійснення торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без ліцензії та не проведення розрахункової операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій з боку позивачки чи іншої особи, яка перебувала б з нею у трудових відносинах не встановлено, то відповідно у відповідача не було підстав для застосування фінансових санкцій, а у суду - відмови у задоволенні позовних вимог.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, бо висновки суду не відповідають обставинам справи, і така прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а позовні вимоги - задовольнити.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року у справі № 809/849/13-а - скасувати.
Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України і Івано-Франківській області № 090110 від 13 лютого 2013 року про застосування фінансових санкцій.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді О.О. Большакова
ОСОБА_4
Повний текст постанови виготовлений 25.09.09.2015 року