30 вересня 2015 року Справа № 876/11554/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Мікули О.І., Старунського Д.М.
з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправною відмови, відновлення статусу та зобов"язання вчинити дії, -
06.10.2014р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною відповідь-відмову Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації від 29.08.2014 року щодо надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і видачі відповідного посвідчення та відновити позивачу статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за категорією №3, а також зобов'язати Департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації видати відповідне посвідчення.
Позовні вимоги мотивує тим, що з 22.09.1986 року по 22.12.1986 року він працював у с.Страхоліссі, що є зоною гарантованого добровільного відселення та брав участь у підготовці майданчиків й виконував інші роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які виконувалися ним в особливо шкідливих умовах (за радіаційним фактором). Указані обставини, на переконання позивача, є підставою для надання йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за категорією №3. Зазначене підтверджується відомостями військового білету, архівною довідкою галузевого державного архіву Міністерства оборони України.
Вважає, що відповідачем при вирішенні його звернення було недостатньо ґрунтовно досліджено обставини його заяви і не було повністю враховано норми чинного законодавства, а саме ч.1 ст.9, ст.ст.10, 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» №106 від 23.07.1991 року, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків видів робіт і місць за межами зони відчуження, де за урядовими завданнями у 1986-1987 роках виконувались роботи в особливо шкідливих умовах (за радіаційним фактором), пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи» №1391 від 15.11.1996 року, що у результаті призвело до прийняття ним неправомірного рішення про відмову.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2014р. позов задоволено частково. Визнано протиправною відповідь-відмову Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації №16-6656 від 29.08.2014 року. Зобов'язано Департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації повторно розглянути звернення позивача від 17.07.2014 року. У решті позовних вимог відмовлено.
Позивач оскаржив дану постанову з підстав неповного з'ясування обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, застосування невідповідних норм матеріального права до вказаних правовідносин, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням суд виходить за межі позовних вимог, отже не задовільняє позов повністю, так як зобов'язуючи повторно розглянути звернення від 17.07.2014 року позивача до Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації суд не ухвалює рішення щодо предмета позовних вимог на підставі наявних у справі доказів, а скеровує звернення в установу, відповідь якої і є предметом оскарження.
В судовому засіданні були пред'явлені докази, наведені норми законодавства, які чітко визначають право позивача на надання йому прав ліквідатора на ЧАЕС за категорією №3, тому вважає, що відповідно до п.2 ч.2 ст.162 КАС України суд вправі зобов'язати відповідача вчинити певні дії, якщо його рішення є протиправним.
Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задоволити в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, яка просить задоволити апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації та Міністерства соціальної політики України із заявою від 17.07.2014 року щодо надання йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і видачу відповідного посвідчення.
Відповіддю-відмовою №16-6656 від 29.08.2014 року за наслідком повторного розгляду звернення від 17.07.2014 року Департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації повідомив позивача про відсутність підстав для надання йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і видачі відповідного посвідчення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова відповідача, викладена у відповіді №16-6656 від 29.08.2014 року, є неправомірною, виходячи з наступного:
З відповіді відповідача вбачається, що відповідно до ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження. Відповідно до ст.15 даного Закону, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Надані позивачем документи не підтверджують факт безпосередньої участі позивача у роботах, пов'язаних безпосередньо з усуненням наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у таких документах відсутні відомості про населений пункт зони відчуження, в якому позивачем безпосередньо проводилися вищезазначені роботи, а також відсутні відомості про нарахування йому заробітної плати за вересень, жовтень, грудень 1986 року в період перебування на роботах по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Відповідачем не взято до уваги, що коло осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначене в ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У відповідності до норми даної статті, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Тобто, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розумінні чинного законодавства України можуть вважатися не виключно особи, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії чи її наслідків у зоні відчуження, а й інші категорії громадян, а зокрема, ті, які проводили евакуацію людей і майна з цієї зони та ті, хто працював на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Перелік документів, на підставі яких видаються посвідчення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначений у п.10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №51 від 20.01.1997 року.
Таким чином, відповідач відмовив позивачу у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС лише за одним із критеріїв та без врахування інших встановлених законом критеріїв і підстав для визначення такого статусу є неправомірним.
Щодо позовної вимоги про відновлення статусу позивачу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за категорією №3 і зобов'язання відповідача видати йому відповідне посвідчення, то колегія суддів зазначає наступне:
Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації №513/0/5-13 від 07.08.2013 року затверджено Положення про департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації (у новій редакції). Згідно з п.3.3 даного Положення, на Департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації покладено обов'язок із забезпечення реалізації державної політики у сфері соціальної підтримки населення, у тому числі громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У відповідності до п.4.34.2 Положення, Департамент соціального захисту населення організовує та координує роботу, пов'язану з визначенням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже, Департамент соціального захисту населення є компетентним органом Львівської обласної державної адміністрації, до повноважень якого відноситься, зокрема й вирішення питань видачі посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підтвердження відповідного статусу громадян.
Зобов'язуючи Департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації повторно розглянути звернення позивача від 17.07.2014 року, суд першої інстанції підставно вийшов за межі позовних вимог, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, оскільки суд не наділений повноваженнями зобов»язати видати відповідне посвідчення, т.я. таке є компетенцією відповідача, на підставі наявності відповідних документів.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014р. по справі №813/6824/14- без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: М.П.Кушнерик
Судді: О.І.Мікула
ОСОБА_2
Повний текст виготовлено 02.10.2015р.