22 вересня 2015 року Справа № 876/4585/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,
з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним дій, визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, -
20 січня 2015 року фізична особа-підприємець (ФОП) ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Волинська митниця), в якому просила: визнати протиправними дії щодо фактичної відмови у розгляді заяви від 10.10.2014 року; визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 205000004/2014/000152/2 від 25.07.2014 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2014/00076 від 25.07.2014 року.
Постановою від 05 березня 2015 року Волинський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив повністю.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на доводи митного органу про те, що при здійсненні митного оформлення товару інспектор встановив наявність розбіжностей в документах, які подані для здійснення митного контролю та митного оформлення товару. Згідно опису графи 31 МД фірма ,,Vion Crailsheim” є виробником товару, тоді як в сертифікаті якості від 23.07.2014 року вказана фірма є заготівельною організацією. Тому посадовою особою органу доходів і зборів у графі ,,Для відміток митного органу” декларації митної вартості №205070000/2013/041762 було зроблено запис про необхідність надання додаткових документів.
Представник декларанта ознайомився з даним рішенням та самостійно вчинив запис, що буде приймати рішення на підставі положень МК України протягом 80 днів та просив випустити товар у вільний обіг. Таким чином, уповноважена особа декларанта своїми діями підтвердила неможливість надання витребуваних митним органом додаткових документів у строк, визначений ч.3 ст.53 МК України, та в результаті здійснення митного контролю та митного оформлення товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
У зв'язку з неподанням уповноваженою особою ФОП ОСОБА_1 додаткових документів, з метою недопущення псування товару та забезпечення дотримання всіх митних формальностей посадовою особою органу доходів і зборів було скориговано митну вартість з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 25.07.2014 №205000004/2014/000152/2. Також була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2014/00076 від 25.07.2014 року.
З огляду на викладене, відповідач вважає правомірними дії та рішення контролюючого органу, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що 25.07.2014 року позивачем (як одержувачем товару та декларантом) було подано на митний пост ,,Луцьк” Ягодинської митниці (правонаступником якої є Волинська митниця ДФС) для митного оформлення партію товару - м'ясо свиняче обвалене морожене - тримінг 70/30 (м'ясна обрізь) - вагою нетто 19922 кг за ціною 1,58 євро/кг на загальну суму 31476,76 євро. Вказана партія товару надійшла згідно контракту купівлі - продажу № 37/2014/DE від 18.07.2014 pоку, укладеного із компанією ,,Vion Trading GmbH” (ОСОБА_2 ТзОВ, Німеччина) та інвойсу № 3-13053-01 від 23.07.2014 року. Відповідно до пункту 5.1 контракту поставка товару здійснюється автотранспортом на територію України на умовах FCA (еф сі ей) або EXW (екс ворк) згідно Правил ,,Інкотермс - 2010”,. Конкретний базис поставки зазначається в інвойсі на товар.
Для митного оформлення на митний пост ,,Луцьк” Ягодинської митниці були подані наступні документи: контракт № 37/2014/DE від 18.07.2014 року; рахунок - фактуру (інвойс) № 3-13053-01 від 23.07.2014 року; вантажно-митна декларація (ВМД) № 205070000/2014/028354 від 25.07.2014 року; декларація митної вартості ДМВ-1 № 205070000/2014/028354 від 25.07.2014 року; міжнародна товаротранспортна накладна CMR № 23072014 від 23.07.2014 року; сертифікат про походження товару № L 14259514 від 23.07.2014 року; ветеринарне свідоцтво ЕРД-00 № 490232 від 25.07.2014 року; сертифікат якості від 23.04.2014 року; контракт на перевезення товару № 35/2014/PL від 21.07.2014 року; калькуляція витрат по доставленню вантажу від 25.07.2014 року; довідка про заміну транспортного засобу від 24.07.2014 року; лист ОСОБА_3 про не страхування товару № 267 від 25.07.2014 року; копія декларації країни відправлення № MRN14DE945901199003Е0 від 23.07.2014 року, інші документи, перелічені в графі 44 ВМД (а. с. 12-26).
В графах 12, 45 ВМД № 205070000/2014/028354 від 25.07.2014 року позивач вказав митну вартість у розмірі 518756,75 грн., визначену за ціною контракту відповідно до вищезазначених документів та в порядку, передбаченому статтею 58 МК України. Розрахована декларантом митна вартість за ціною контракту із врахуванням витрат на транспортування, як зазначено в ДМВ № 205070000/2014/028354 від 25.07.2014 року, склала 518756,75 грн. або 32976,76 євро (31476,76 євро - заявлена вартість товару + 1500,00 євро - вартість перевезення товару), тобто 1,58 євро за 1 кг товару.
У графі ,,Для відміток митного органу” вищезазначеної ДМВ митний орган вказав, що декларанту для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до статей 53, 54 МК України необхідно подати: оригінал прайс-листа виробника товару; банківські платіжні документи про оплату товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованою експертною організацією; відомості про вартість навантаження (розвантаження), страхування, транспортування (із вказанням відстані в кілометрах); надати числовий розрахунок заявленої митної вартості з метою перевірки повноти декларування складових митної вартості; інші документи за власним бажанням (а. с. 16 зворот). Представник декларанта ознайомився із даним записом та у ДМВ зазначив, що буде приймати рішення на підставі положень МК України протягом 80 днів, а також зазначив прохання про випуск товару у вільний обіг.
Того ж дня, 25.07.2014 року позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2014/00076. Як зазначено у картці відмови, м/п ,,Луцьк” повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: невідповідність заповнення граф 12, 45 ВМД вимогам статті 53 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року. Рішення про визначення митної вартості товару № 205000004/2014/000152/2 прийняте 25.07.2014 року отримане декларантом. У цій же Картці відмови митний орган роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про визначення митної вартості № 205000004/2014/000152/2 від 25.07.2014 року (а. с. 11).
Згідно графи 30 Рішення про коригування митної вартості товару № 205000004/2014/000152/2 від 25.07.2014 року митним органом було визначено митну вартість товару, що надійшов на адресу позивача згідно із вищезазначеним контрактом № 37/2014/DE від 18.07.2014 року та інвойсом № 3-13051-01 від 23.07.2014 року за ціною 1,8567 євро за 1 кг. У графі 33 Рішення було зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана, у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, за методом обраним декларантом, а саме - не подані документи для підтвердження митної вартості відповідно до статті 53, частин першої, другої статті 54 МК України (а. с. 10-11).
25.07.2014 року позивач подав через представника нову ВМД № 205070000/2014/028417 від 25.07.2014 року, вказавши у ній в графах 12 та 45 митну вартість, розраховану за ціною одиниці товару, наведеної у Інвойсі № 3-13053-01 від 23.07.2014 року. Митне оформлення у цьому випадку проводилось за другорядним резервним методом із застосуванням гарантійних зобов'язань - грошової застави (а. с. 27).
18.08.2014 року позивач надіслав на адресу Ягодинської митниці Міндоходів заяву № 281 та додаткові документи: оригінал прайс-листа виробника товару від 23.07.2014 року; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/60793 від 09.07.2013 року; висновок Волинської торгово-промислової палати № В-427 від 31.07.2014 року; довідку про транспортні витрати від 25.07.2014 року; акт виконаних робіт № 104/2014 від 25.07.2014 року; рахунок на оплату послуг з перевезення № 104/2014 від 25.07.2014 року; лист фірми Vion Traiding від 10.08.2014 року, платіжне доручення № 1302 від 29.07.2014 року; повідомлення SWIFT № 4573LI.6915UBGB від 29.07.2014 року; відомість про вартість навантаження (розвантаження), страхування та перевезення товару; числовий розрахунок заявленої митної вартості. У цьому листі позивач просив митний орган визнати заявлену нею митну вартість товару та скасувати рішення про коригування митної вартості товару № 2050000004/2014/000152/2 від 25.07.2014 року (а. с. 28-38).
У відповідь на вказану заяву Ягодинська митниці Міндоходів за № 03.70-52/3666 від 27.08.2014 року направила позивачу лист, в якому зазначено, що у прайс-листі ціна товару на рівні 1,58 євро/кг була б прийнятною за умови конкретизації відомостей про товар. Зокрема, з опису обваленого м'яса незрозуміло з якої саме воно частини: грудинки, окіста, лопатки. Вартість таких частин м'яса не є однаковою. У висновку CEC вказано контракт, відмінний від того, за яким здійснювалась поставка товару у даному випадку, а тому цей документ можливо розглядати виключно в загальному порядку, він не характеризує конкретний товар. Митний орган у своєму листі зазначає, що висновок ТПП містить відомості про поживні властивості свинини, однак, яким чином проводилось маркетингове дослідження та вивчались пропозиції ринку з'ясувати немає можливості, оскільки жодних додатків чи підтверджень до висновку не надано. Також у митного органу виникли питання щодо вартості навантаження, маркування та пакування товару. Зокрема, згідно контракту вказані витрати входять у ціну товару, однак факт їх включення в таку ціну не доведено декларантом. Виходячи з вищевикладеного, митний орган проінформував про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом (а. с. 39).
Позивач подала ще одну заяву за № 351 від 10.10.2014 року та надала митному органу додаткові документи: завірену копію листа фірми ,,Vion Trading” від 01.10.2014 року; завірену копію прайс-листа фірми ,,Ahlbom fleisch” на 30-31 тиждень 2014 року; завірену копію прайс-листа фірми ,,Boseler Goldschmaus” на 30-31 тиждень 2014 року; картку рахунку 361, контрагенти: ТзОВ ,,Тульчинм'ясо”; картку рахунку 361, контрагенти: ТзОВ ,,Шепетівський м'ясокомбінат”; завірену копію видаткової накладної № РН-0000318 від 25.07.2014 року; завірену копію видаткової накладної № РН-0000429 від 12.09.2014 року; роздруківку витягу з ГОСТ Р 52427-2005; роздруківку із сайту otvet.mail.ru із інформацією про тримінг; роздруківки із цінової інформацією на тримінг свинячий із сайту alibaba.com у кількості 3 штуки (а. с. 40-54). У вказаній заяві позивач також просила митний орган визнати заявлену нею митну вартість товару та скасувати рішення про коригування митної вартості товару № 2050000004/2014/000152/2 від 25.07.2014 року.
Крім того, позивач просила митницю у разі відмови у перегляді митної вартості товару надати: інформацію про всі причини, через які заявлена нею митна вартість товару не може бути визнана; у відповідності до вимог пункту 3 частини четвертої статті 54 МК України письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування та надати копії ВМД, які використовувались при коригуванні митної вартості товару та перелічені у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товару № 205000004/2014/000152/2 від 25.07.2014 року; пояснення чому ВМД, зазначені у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товару № 205000004/2014/000152/2 від 25.07.2014 року не могли бути використані митним органом для визначення митної вартості товару за методами 2а або 2б згідно вимог статей 57, 59, 60 МК України.
У відповідь на вказану заяву Ягодинська митниця Міндоходів надіслала лист за № 03.70-52/4407 від 17.10.2014 року, у якому повідомила, що митницею вивчалися попередньо надані документи для підтвердження митної вартості, про результати розгляду яких повідомлено листом від 27.08.2014 року № 03-70-52/3666, а повторні звернення з одного і того ж питання не розглядаються (а. с. 55).
Задовольняючи позовні вимоги, суду першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено заявлену митну вартість товару, а рішення відповідача про коригування митної вартості товарів не містить належних доказів зазначення позивачем не всіх складових числового значення митної вартості, неправильного здійснення розрахунку, внесення до декларації недостовірних або неточних відомостей.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.
Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).
Відповідно до ч.5 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).
Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до частин 2, 3 ст.54 Митного кодексу України . Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною 1 ст.55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч.2 ст. 55).
Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів або часткове надання витребуваних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.
З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що на обґрунтування підстав для прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості Ягодинська митниця вказала, що документи, подані декларантом, не містять усіх даних для визначення митної вартості.
Суд першої інстанції встановив, що заявами від 18.08.2014 року № 281 та від 10.10.2014 року № 351 позивачем, в межах строків, визначених статтею 55 МК України, були надані органу доходів і зборів усі додаткові документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості товарів за ВМД № 205070000/2014/028354 від 25.07.2014 року у розмірі 518756,75 грн. (1,58 євро за 1 кг товару).
Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи митного органу про розбіжності в поданих до митного оформлення документах відомостей щодо виробника товару, оскільки згідно листа від 10.08.2014 року фірма ,,Vion Crailsheim GmbH” є виробником товару тримінг свинячий заморожений 70/30, що є об'єктом експорту за контрактом від 18.07.2014 року № 37/2014/DE, та є власністю фірми ,,Vion Traiding GmbH”, виступає як підрозділ переробки і комерційною діяльністю не займається (а. с. 36).
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої позивачем митної вартості з урахуванням додаткових документів.
Також суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними дії Ягодинської митниці Міндоходів щодо не розгляду заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 10.10.2014 року № 351, оскільки всупереч вимог частин восьмої - дев'ятої статті 55 МК України декларант не обмежений кількістю звернень до митного органу з метою подання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів протягом 80 днів з дня випуску товарів.
Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ч.1 ст. 41, ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС України залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі № 803/58/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складенні ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Л.Я. Гудим
ОСОБА_3
Ухвала в повному обсязі складена 25 вересня 2015 року.