30 вересня 2015 року Справа № 876/6438/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 24 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
04 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області (далі - УПФ України в Любешівському районі) щодо зміни їй індивідуального коефіцієнта заробітної плати, з якого нарахована пенсія, та відмови у його відновленні відповідно до вимог постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 року та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату її пенсії в межах строку позовної давності, поновивши індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 3,22919, який був визначений у січні 2004 року.
Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 24 квітня 2015 року у справі № 162/1756/14-а вказаний позов було задоволено.
У поданій апеляційній скарзі УПФ України в Любешівському районі просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні вимог позивача. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що управлінням було перераховано розмір пенсії згідно з постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 року у справі № 46683/09/9104 та на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ППВР ВДВС ГУ у Волинській області від 16.07.2010 року. Після проведеного перерахунку розмір пенсії змінився в сторону зменшення. Тому пенсія ОСОБА_1 виплачується у раніше встановленому розмірі. Оскільки постанову про закриття виконавчого провадження позивач не оскаржував, то апелянт вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких міркувань.
Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що УПФ України в Любешівському районі без згоди позивача самостійно обрало порядок проведення перерахунку її пенсії, внаслідок чого було зменшено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати з 3,22919, визначений у 2004 році, на 1,93544, що погіршило умови обрахунку пенсії ОСОБА_1 та призвело до порушення її прав.
Тому при проведенні перерахунку пенсії позивачу у 2006 році відповідач порушив вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які передбачають врахування бажання та вибору пенсіонера на порядок здійснення перерахунку пенсії, внаслідок чого було змінено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача з 3,22919 на 1,93544, який є суттєвим при визначенні розміру пенсії.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 призначена пенсія по віку з 03 квітня 1998 року відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Для призначення пенсії позивачкою було подано відповідні довідки про стаж та заробіток.
З січня 2004 року, відповідно до вимог статей 27, 40, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та поданої заяви, позивачці проведено перерахунок пенсії з урахуванням вимог статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме, за її бажанням для обчислення пенсії середньомісячний середній заробіток було взято за 12 місяців (за період з січня 1993 року по грудень 1993 року) роботи на території радіоактивного забруднення та визначено індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії - 3,22919.
Також, позивачці за її заявою від 20.01.2006 року проводився перерахунок пенсії з 01.02.2006 року відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням стажу та заробітку. При цьому було зменшено коефіцієнт заробітної плати до 1,93544.
Як встановлено судом першої інстанції, 20 січня 2006 року ОСОБА_1 20 звернулася до УПФ України в Любешівському районі із заявою про проведення перерахунку. У заяві про проведення перерахунку з врахуванням як страхового стажу, так і заробітної плати не йшлося. На основі поданої заяви відповідачем було видано розпорядження № 117597 від 30.01.2006 року про перерахунок їй пенсії з 01.02.2006 року.
Після звернення позивачки із заявою від 20 січня 2006 року при проведенні перерахунку пенсії було змінено порядок її нарахування, а саме, перерахунок пенсії проводився не із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, а з урахуванням заробітку за період роботи з липня 1995 року по червень 2000 року та даних системи персоніфікованого обліку за 2000-2005 роки, внаслідок чого було змінено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати з 3,22919 на 1,93544.
Частиною 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок проводиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Перерахунок цей здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за період страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Також судом першої інстанції встановлено, а матеріалами справи не спростовано, що ОСОБА_1 зверталася до УПФ України в Любешівському районі про перерахунок пенсії з врахуванням стажу, будь-яких заяв про зміну порядку обрахунку призначеної пенсії та документів про заробіток не подавала, про що свідчить заява від 20.01.2006 року.
Проте, УПФУ в Любешівському районі без її відома та згоди використало дані інформаційного центру системи персоніфікованого обліку про заробіток ОСОБА_1, таким чином самостійно змінило порядок обрахування пенсії і про таку зміну її не повідомило. На підставі вказаної заяви відповідачем було проведено перерахунок пенсії та визначено коефіцієнт заробітної плати - 1,93544, тобто зменшено.
При такому проведенні перерахунку пенсії було змінено порядок її нарахування, а саме, перерахунок пенсії проводився не із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, а з урахуванням заробітку за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв та даних системи персоніфікованого обліку за 2000-2005 роки, внаслідок чого було змінено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати на 1,93544. Дана обставина підтверджується оглянутими в суді першої інстанції матеріалами пенсійної справи та не заперечується відповідачем.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що при проведенні перерахунку пенсії позивачки у 2006 році відповідачем порушено вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які передбачають врахування бажання та вибору пенсіонера на порядок здійснення перерахунку пенсії, внаслідок чого було змінено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача з 3,22919 на 1,93544, а тому такі дії відповідача є неправомірними.
Таким чином апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Любешівського районного суду Волинської області від 24 квітня 2015року у справі № 162/1756/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Дякович
ОСОБА_2