22 вересня 2015 р. Справа № 137609/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року у справі за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до ТзОВ «Трускавецьінвест», у якому просило стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в сумі 67 832, 00 грн. та пеню в сумі 323, 00 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ТзОВ «Трускавецьінвест», що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 61 (код ЄДРПОУ 30439207), на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Маланюка, 6 (код ЄДРПОУ 38008294), 68 155, 00 грн. Постанова мотивована тим, що оскільки чисельність інвалідів-штатних працівників у ТзОВ «Трускавецьінвест» не відповідає чисельності інвалідів - штатних працівників, які повинні працювали на робочих місцях, створених відповідно до 4-х відсоткового нормативу, а саме 22 особи, відповідач повинен сплатити Львівському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції та пеню, нараховану за порушення термінів їх сплати.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що суд порушив норми матеріального та процесуального права та неповно з'ясував обставини справи, що призвело до неправильного її вирішення. Просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не враховано, що у 2011 році відповідач прийняв на роботу більше 50 осіб, направлених із центру зайнятості згідно поданих заяв. Безпосередньо до ТзОВ «Трускавецьінвест» інваліди із пропозиціями про працевлаштування не зверталися та доказів того, що комусь було відмовлено у працевлаштуванні, позивачем не надано.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною третьою статті 18 Закону України № 875-ХII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною четвертою статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-XII підприємства, установи і організації незалежно від форми власності зобов'язані щомісяця подавати місцевим центрам зайнятості адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.
За змістом статті 19 Закону № 875-ХII для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Тобто, законом на підприємство покладено обов'язок створити (пристосувати), атестувати належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів та повідомити про це органи, перелічені в ч. 1 ст. 8 Закону, а ті, в свою чергу, зобов'язані направити підприємству на працевлаштування інвалідів.
Частиною першою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
При цьому порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій згідно ч.2 цієї статті тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в ч. 1 ст. 20 Закону № 875-ХII, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу,встановленого ч.1 ст. 19 цього Закону.
Судом встановлено, що згідно поданого ТзОВ «Трускавецьінвест» звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік форми № 10-ПІ середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 562 особи, до їх числа входять 14 осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність. Кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875-ХII, становить 22 особи.
При цьому, звіти за формою №3-ПН про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення”, ТзОВ «Трускавецьінвест» щомісячно не подавались.
Згідно матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Трускавецьінвест» подавало до центру зайнятості звіти за формою №3-ПН про наявність вакансій для працевлаштування а саме: станом на 03.02.2011 року, 18.03.2011 року, 08.04.2011 року, 16.09.2011 року, 16.09.2011 року, 22.09.2011 року, 05.10.2011 року, 24.10.2011 року, 26.10.2011 року, 17.11.2011 року, 25.11.2011 року, 30.11.2011 року, 01.12.2011 року, 09.12.2011 року, 22.12.2011 року, 23.12.2011 року, проте жоден із звітів не містить інформації про наявність вакансій саме для інвалідів, яка повинна зазначатися у графі « 15» зворотного боку форми №3-ПН.
Середньорічна заробітна плата штатного працівника ТзОВ «Трускавецьінвест» у 2011 році становила приблизно 8 478, 60 грн. (8 479,00 грн. згідно розрахунку позивача).
За невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування ТзОВ «Трускавецьінвест», а саме за 8 робочих місць незайнятих інвалідами, нараховано 67 832, 00 грн. адміністративно - господарських санкцій. Строк сплати заборгованості за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році закінчився 15.04.2012 року, у зв'язку з чим згідно ч. 2 ст. 20 Закону 875-ХII, Порядку нарахування пені та її сплати, розрахунку одноденного розміру пені з врахуванням ставки Національного банку України позивачу нарахована пеня, яка виникла за період з 16.04.2012 року по 04.05.2012 року (по дату звернення до суду з адміністративним позовом) за не своєчасну сплату таких санкцій в сумі 323, 00 грн.
Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування», а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник господарських відносин несе відповідальність, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів дійшла висновку, що неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а саме неподання звітів за формою № 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості за спірний період, є порушенням вищезгаданих норм матеріального права та підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.
Оскільки ТзОВ «Трускавецьінвест» неналежним чином виконало покладений на нього Законом № 875-ХІІ обов'язок щодо надання відповідним державним органам необхідної для працевлаштування інвалідів інформації, тому застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів є правомірним.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 19 листопада 2013 року (справа № 21-397а13) та від 28 січня 2014 року (справа № 21-476а13), а відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Оскільки ТзОВ «Трускавецьінвест» самостійно в строк до 15 квітня 2012 року не сплатило адміністративно-господарські санкції, що на момент звернення до суду з адміністративним позовом спричинило порушення термінів їх сплати на 19 днів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача пені в сумі 323,00 грн.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст., ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст., ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року у справі № 2а-3944/12/1370 за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.М. Довгополов
Судді Л. Я. Гудим
ОСОБА_3
Повний текст ухвали виготовлений 24.09.2015 року.