30 вересня 2015 року Справа № 876/5901/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Кузьмича С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської обл. на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.04.2015р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської обл. до ОСОБА_2 клінічного територіального медичного об'єднання «Фтизіатрія» та ОСОБА_3 про відшкодування суми зайво виплаченої пенсії, -
17.06.2013р. позивач ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської обл. звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 клінічного територіального медичного об'єднання «Фтизіатрія» на користь пенсійного органу суму надміру виплаченої пенсії ОСОБА_3 за період з 05.01.2010р. по 31.03.2013р. у розмірі фактично завданих збитків на суму 40735 грн. 02 коп. (а.с.3-5).
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.04.2015р. в задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.187-191).
Не погодившись із винесеною постановою суду, її оскаржив позивач ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської обл., який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.80-83).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що неправомірні дії відповідача ОСОБА_2 клінічного територіального медичного об'єднання /ОКТМО/ «Фтизіатрія» щодо видачі довідки з недостовірними даними відносно пенсіонера ОСОБА_3, яка не працювала у вказаному закладі та не має необхідного спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугою років, призвели до необґрунтованих витрат з бюджету пенсійного фонду у вигляді незаконно виплаченої пенсії у розмірі 40735 грн. 02 коп.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, 05.01.2010р. до ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської обл. звернулась громадянка ОСОБА_3 із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я, додавши при цьому необхідні документи для призначення даного виду пенсійного забезпечення. Разом із заявою для підтвердження права на пенсію відповідно до п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» заявником представлено довідку ОКТМО «Фтизіатрія» № 190 від 07.09.2009р. про періоди роботи ОСОБА_3 у даному закладі з посиланням на його пільгове обчислення.
За результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської обл. згідно протоколу від 26.02.2010р. прийнято рішення про призначення пенсії ОСОБА_3 за вислугу років. При цьому, стаж роботи ОСОБА_3 в аптеці № 139 на посаді фармацевта згідно довідки відповідача за періоди з 03.08.1983р. по 31.08.2000р. та з 16.09.2002р. по 26.02.2008р. було обчислено у подвійному розмірі.
У подальшому пенсійним органом виявлено, що згадана довідка ОКТМО «Фтизіатрія» № 190 від 07.09.2009р. про періоди роботи ОСОБА_3 у даному закладі є недостовірною, що зафіксовано в Акті перевірки від 14.03.2013р.
Листом ОКТМО «Фтизіатрія» № 241/02-17 від 11.04.2013р. зазначена довідка про підтвердження стажу роботи відносно ОСОБА_3 була відкликана.
Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності та необґрунтованості заявлених позовних вимог, при цьому вважав, що наведений спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
Разом з тим, висновки суду щодо належності розглядуваного спору до юрисдикції адміністративних судів не можна вважати обґрунтованими, з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1 і 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Приписам наведеної норми кореспондують положення ч.4 ст.21 КАС України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Аналіз припису наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
За встановлених судом обставин відповідач у спірних відносинах не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, а виступав організацією, установою, яка мала надати документи, необхідні для призначення пенсії органами, що призначають пенсії.
Відповідно до ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Таким чином, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на позови органів Пенсійного фонду України щодо стягнення суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або підприємства, установи, організації, які подали недостовірні документи, оскільки вказані спори повинні вирішуватися в порядку цивільного (господарського) судочинства.
Заявлені позовні вимоги не носять характеру публічно-правового спору і не підпадають під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративної справи), а юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вирішення таких.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки порушення провадження у справі та її розгляд помилково здійснено за правилами КАС України, постановлене судом першої інстанції рішення відповідно до п.4 ч.1 ст.205 КАС України підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.4 ч.1 ст.198, ч.1 ст.203, п.4 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської обл. задоволити частково.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.04.2015р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської обл. до ОСОБА_2 клінічного територіального медичного об'єднання «Фтизіатрія» та ОСОБА_3 про відшкодування суми зайво виплаченої пенсії, - скасувати, провадження у справі - закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської обл., що справи щодо відшкодування суми зайво виплаченої пенсії розглядаються за правилами цивільного (господарського) судочинства.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: Н.В.Бруновська
ОСОБА_4