24 вересня 2015 року м. Львів Справа № 876/6916/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А.І.,
суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,
з участю секретаря - Андрушківа І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Світогор» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року по справі № 2а-14247/09/0370 за позовом Приватного підприємства «Світогор» до Ягодинської митниці Міндоходів про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень,
Приватне підприємство «Світогор» (далі - ПП «Світогор») звернулося до суду з адміністративним позовом до Ягодинської митниці Міндоходів, в якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення відповідача від 29 грудня 2008 року № 25 та № 26.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що при розмитненні вантажних сідельних тягачів 10 січня 2007 року, 26 квітня 2007 року та 21 серпня 2007 року ним в повному обсязі було сплачено податок на додану вартість та мито, розмір яких був визначений з врахуванням митної вартості придбаного товару, визначеної митним органом. Також зазначав, що під час проведення камеральної перевірки відповідач не міг використовувати експортні декларації, які були оформлені митними органами Німеччини.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, ПП «Світогор» подало апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на обставини, викладені в позовній заяві.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до частини 1 статті 41 та частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі акта перевірки від 17 листопада 2008 року № к/0002/8/201000000/НОМЕР_1, складеного за результатами камеральної перевірки стану дотримання позивачем вимог законодавства з питань митної справи щодо повноти нарахування та сплати до бюджету податків і зборів при митному оформленні вантажних сідельних тягачів «Daimler Chrysler 1844 Actros» код УКТЗЕД НОМЕР_2 за ВМД від 10 січня 2007 року № 201000002/7/000009, від 27 квітня 2007 року № 01000002/7/005194, від 21 серпня 2007 року № 201000002/7/009855, Волинською митницею прийнято податкові повідомлення від 29 грудня 2008 року № 25, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, на суму 26176,66 грн., з яких на 24930,15 грн. за основним платежем та на 1246,51 грн. штрафними санкціями, та № 26, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, на суму 57588,65 грн., з яких на 54846,33 грн. за основним платежем та на 2742,32 грн. за штрафними санкціями.
Підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань слугував висновок відповідача про порушення позивачем вимог статті 265 Митного кодексу України, а саме невірне визначення вартості товару при визначенні митної вартості, у зв'язку з чим своєчасно не були сплачені митні податки і збори на загальну суму 79776,48 грн., в тому числі 24930,15 грн. мита та 54846,33 грн. податку на додану вартість.
Вказані висновки обґрунтовані посиланням на те, що фактурна вартість вантажних сідельних тягачів «Daimler Chrysler 1844 Actros», вказана у експортних деклараціях, оформлених митними органами Німеччини, не відповідає вартості, заявленій при декларуванні товару у Волинській митниці.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вірно донараховано позивачу податкові зобов'язання з податку на додану вартість та за митом, оскільки вони прийняті з врахуванням рішень Волинської митниці про визначення митної вартості товару, правомірність яких встановлена в судовому порядку.
Суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Пунктом 15 частини 1 статті 1 Митного кодексу України передбачено, що митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Згідно з статтею 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до статті 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.
Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Як видно з матеріалів справи, 10 січня 2007 року, 27 квітня 2007 року та 31 серпня 2007 року позивачем здійснювалось переміщення через митний кордон України вантажних сідельних тягачів «Daimler Chrysler 1844 Actros» за ВМД № 201000002/7/000009, № 01000002/7/005194 та № 201000002/7/009855 відповідно.
Рішенням відділу контролю митної вартості та номенклатури Волинської митниці від 21 жовтня 2008 року № 305-к до ВМД № 201000002/7/000009 про визначення митної вартості товару встановлено, що заявлена митна вартість становить 199523,63 грн. та визначено митну вартість товару в розмірі 236995,94 грн.
Рішенням відділу контролю митної вартості та номенклатури Волинської митниці від 21 жовтня 2008 року № 306-к до ВМД № 201000002/7/005194 про визначення митної вартості товару встановлено, що заявлена митна вартість становить 209124,02 грн. та визначено митну вартість товару в розмірі 312113,72 грн.
Рішенням відділу контролю митної вартості та номенклатури Волинської митниці від 21 жовтня 2008 року № 307-к до ВМД № 201000002/7/009855 про визначення митної вартості товару встановлено, що заявлена митна вартість становить 186603,52 грн. та визначено митну вартість товару в розмірі 290045,30 грн.
Вказані рішення відділу контролю митної вартості та номенклатури Волинської митниці були оскаржені ПП «Світогор» в судовому порядку. Так, постановою господарського суду Волинської області від 26 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року, відмовлено в задоволенні позову ПП «Світогор» до Ягодинської митниці про визнання незаконними та скасування рішень від 21 жовтня 2008 року № 305-к, № 306-К, № 307-к.
Зазначене рішення суду набрало законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, правомірність визначення контролюючим органом митної вартості вантажних сідельних тягачів «Daimler Chrysler 1844 Actros» встановлена вказаними вище рішеннями суду, що набрали законної сили, має преюдиційний характер при розгляді даної справи.
З огляду на викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про законність донараховання позивачу податкових зобов'язань зі сплати мита та з податку на додану вартість з ввезеного на територію України товарів «вантажний сідельний тягач «Daimler Chrysler 1844 Actros».
За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Світогор» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року по справі № 2а-14247/09/0370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: А.І. Рибачук
Судді В.М. Багрій
ОСОБА_1
Повний текст ухвали виготовлено 29 вересня 2015 року.