24 вересня 2015 року Справа № 876/5678/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
Головуючого судді - Каралюса В.М.,
суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шацького районного суду Волинської області від 07 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Шацького районного управління юстиції, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про оскарження рішення,-
В березні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Шацького районного управління юстиції, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 в якому просила скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Шацького районного управління юстиції Волинської області №20018502 від 16 березня 2015 року про відмову у державній реєстрації прав та обтяжень права власності на 1/3 житлового будинку, що розташований по вул. Зарічна,19 в с. Прип'ять Шацького району Волинської області за ОСОБА_2; скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Шацького районного управління юстиції Волинської області про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок, що розташований по вул. вул. Зарічна,19 в с. Прип'ять Шацького району Волинської області; зобов'язати державного реєстратора Реєстраційної служби Шацького районного управління юстиції Волинської області провести державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на ?(кімнату, веранду) житлового будинку та 1/1 сараю дерев'яного домогосподарства, розташованого по вулиці Зарічна, 19 села Прип'ять Шацького району Волинської області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Любомльського районного суду Волинської області 20.06.1973 року здійснено поділ майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно до якого позивач стала власником 1/2 частки житлового будинку, що знаходиться в с. Припять, вулиця Зарічна, 19. Після розірвання шлюбу її колишній чоловік проживав у даному будинку з іншою жінкою - ОСОБА_4 до 16.12.1998 року, своєї смерті. Його друга дружина продовжувала проживати в даному будинку, проте 03.02.2013 року також померла. За час проживання ОСОБА_4, в будинку за адресою: с. Припять, вулиця Зарічна, буд.19, Шацького району Волинської області, позивач не здійснювала оформлення права власності на частку будинку, оскільки не заперечувала проти довічного проживання ОСОБА_4 в даному будинку, так як були з нею в довірливих стосунках. Проте після її смерті під час виготовлення правовстановлюючих документів їй стало відомо, що в порядку спадкування за заповітом від ОСОБА_4 рішенням Шацького районного суду Волинської області було визнано власником даного житлового будинку її спадкоємця ОСОБА_1 За апеляційною скаргою позивача, ухвалою апеляційного суду Волинської області рішення суду першої інстанції скасовано, в позові ОСОБА_1 відмовлено. Однак під час звернення до реєстраційної служби для реєстрації її майнових прав 16.03.2015 року, державний реєстратор надав їй відмову у реєстрації прав та обтяжень її права власності на частину житлового будинку через те, що заявлене нею право вже зареєстроване за іншим субєктом.
Постановою Шацького районного суду Волинської області від 07 травня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №12309876 від 10 квітня 2014 року, яким житловий будинок №19 по вулиці Зарічна, с. Припять Шацького району Волинської області зареєстровано за субєктом ОСОБА_1. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, його оскаржив ОСОБА_1, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на невірне застосування норм матеріального права, просить оскаржувану постанову скасувати та відмовити в задоволенні позову.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарги не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як досліджено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи рішенням Любомльського народного суду 20 червня 1972 року здійснено поділ майна подружжя ОСОБА_3, відповідно до якого на користь ОСОБА_2 виділено дві кімнати будинку, веранду та хлів, решту - 1/2 майна виділено її колишньому чоловіку ОСОБА_3
Після поділу майна подружжя, ОСОБА_2 з дітьми переїхала на постійне проживання в смт. Шацьк, а ОСОБА_3Г продовжував проживати у даному будинку з ОСОБА_4, що підтверджується витягом з погосподарських книг по с. Припять
З наявного в матеріалах справи свідоцтва про смерть серії І-ЕГ №439134 вбачається, що ОСОБА_3 помер 16 грудня 1988 року.
Згідно пояснень позивача даними в ході розгляду справи в суді першої інстанції вона не здійснювала оформлення права власності на належну їй частину будинку поки в ньому проживала ОСОБА_4
Після смерті ОСОБА_4 власником житлового будинку розташованого за адресою:с. Припять, вулиця Зарічна, 19, Шацького району Волинської області в порядку спадкування за заповітом згідно рішення Шацького районного суду Волинської області від 25.02.2014 року визнано ОСОБА_1.
На підставі рішення Шацького районного суду Волинської області від 25.02.2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно 10 квітня 2014 року винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого субєктом права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: с. Припять, вулиця Зарічна, 19, Шацького району Волинської області є ОСОБА_1.
Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 24 грудня 2014 року, за апеляційною скаргою особи, яка не брала участь у справі ОСОБА_2, рішення Шацького районного суду Волинської області від 25.02.2014 року скасовано, ухвалено нове, відповідно до якого в позові ОСОБА_1 до Припятської сільської ради Шацького району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно впорядку спадкування за заповітом, на підставі якого здійснено реєстрацію прав ОСОБА_1 державним реєстратором, відмовлено.
З рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №20018502 від 10 березня 2015 року вбачається, що підставою відмови у здійсненні реєстрації прав ОСОБА_2 є те, що заявлене право вже зареєстроване за іншою особою.
Відповідно до ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" внесення записів до Державного реєстру прав, зокрема, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Згідно до ч.4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор може відмовити у державній реєстрації з таких підстав:
1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) обєкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;
3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;
4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
5) заяву про державну реєстрацію прав, повязаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною девятою статті 15 цього Закону;
5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною девятою статті 15 цього Закону;
5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;
5-4) після завершення пятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;
5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, обєктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;
6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Проаналізувавши вище наведене колегія суддів приходить до висновку, що Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №12309876 від 10 квітня 2014 року, яким житловий будинок №19 по вулиці Зарічна, с. Припять Шацького району Волинської області зареєстровано за субєктом ОСОБА_1 слід скасувати.
У відповідності до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, а судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шацького районного суду Волинської області від 07 травня 2015 року у справі № 170/195/15-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя В.С. Затолочний
суддя З.М. Матковська