24 вересня 2015 року Справа № 876/4339/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,
за участі секретаря судового засідання Бєлкіної Н.І.,
та за участі осіб:
від відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський завод «Промприлад» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський завод «Промприлад» про стягнення заборгованості, -
В березні 2013 року позивач ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернувся до суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський завод «Промприлад», в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по відшкодуванню пільгових та наукових пенсій в сумі 104613,10 грн.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року позов задоволено повністю. Постановлено стягнути з публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський завод «Промприлад» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області борг зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових та наукових пенсій в сумі 104613 грн. 10 коп.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, таке оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить таку скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський завод «Промприлад» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових та наукових пенсій за період з 01.10.2011 по 01.12.2011 в сумі 104613,10 грн., яка виникла в результаті недотримання порядку відшкодування витрат відповідачу на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до ч.15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Поняття недоїмки визначено у ч.2 ст. 106 цього Закону (яка в силу пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" діє на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків) та включає в себе суми страхових внесків своєчасно не нарахованих та/або не сплачених страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, які вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків. Як вбачається із змісту ст.1 цього ж Закону, страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Поняття відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій розкрито у пункті 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та означає внесення підприємствами та організаціями з коштів, призначених на оплату праці до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що страхові внески до 2011 року сплачувалися за працівників, які фактично працюють на підприємстві та які не вийшли на пенсію, а відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій сплачується за осіб, для яких вже настав страховий випадок - непрацездатність у зв'язку з досягненням пільгового пенсійного віку.
Після настання страхового випадку сплата страхових внесків (або єдиного соціального внеску) за застраховану особу припиняється, натомість, якщо пенсіонер вийшов на пенсію на пільгових умовах, він втрачає статус застрахованої особи, а підприємство починає відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгової пенсії.
Отже, саме поняття "страховий внесок" не може застосовуватися до виплат, які здійснюються щодо пенсіонерів (в тому числі пільгових пенсій), оскільки для цих осіб вже настав страховий випадок у зв'язку з досягненням пільгового пенсійного віку, призначено виплату страхового відшкодування у вигляді пенсії, а тому вони втратили статус застрахованих осіб.
Відтак, на думку суду, за пенсіонерів не можуть сплачуватися страхові внески, оскільки страховий випадок для них вже настав, а обчислення страхового стажу припинилося, так само як за працюючих застрахованих осіб не може сплачуватися відшкодування на виплату та доставку пільгової пенсії, оскільки для них не настав страховий випадок, а відповідно й право на вихід на пільгову пенсію. При цьому, на відмінну від страхових внесків, які нараховуються в процентному відношенні до заробітної плати працівника, підприємство відшкодовує пільгову пенсію пропорційно пільговому стажу пенсіонера на цьому підприємстві, тобто перебирає на себе зобов'язання Пенсійного фонду України з пенсійного забезпечення цих осіб.
Зважаючи на викладене, "страхові внески" та "відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій" розрізняються як за своїм змістом та порядком обчислення, так і за особою, за яку ці внески сплачуються - страхові внески сплачуються за працездатну особу, а пільгові пенсії відшкодовуються за пенсіонера, який отримав право на вихід на такий вид пенсії, а тому ці поняття є відмінними за своєю правовою природою,і правила частини п'ятнадцятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо непоширення строків стягнення стосується лише недоїмки зі сплати страхових внесків, однак витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за своєю правовою природою не є страховими внесками, а тому й не підпадають під визначення "недоїмка" в розумінні цього Закону.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено шестимісячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом ст. 100 КАС України, адміністративний позов поданий після закінчення строків встановлених законом - залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду - поважними, про що виноситься ухвала.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом 19 березня 2013 року, що підтверджується відбитком вхідного штемпеля по діловодству суду на позовній заяві. Тобто, позовні вимоги заявлені з пропуском строків звернення до суду.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України та залишення без розгляду позовних вимог позивача.
Керуючись ст. 195, 197, п.4 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 203, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський завод «Промприлад» задовольнити частково.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року у справі № 809/887//13-а - скасувати, прийняти нову ухвалу, якою позовну заяву ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя В.С. Затолочний
суддя З.М. Матковська
повний текст ухвали виготовлений 29.09.2015