29 вересня 2015 року № 876/6751/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гінди О.М.
суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
встановив:
21.04.2015 ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до УПФ України в м. Тернополі у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати його провести перерахунок пенсії з 21.10.2014 у розмірі 90% заробітної плати з урахуванням індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 27.07.2011 відповідачем їй призначено пенсію державного службовця згідно Закону України «Про державну службу» у розмірі 90% від заробітної плати. Однак, під час призначення пенсії, у заробіток не враховано суми матеріальних допомог на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, а також індексації заробітної плати. У зв'язку з цим 16.03.2015 вона звернулася з заявою про проведення перерахунку пенсії до якої долучено довідку про заробітну плату від 18.02.2015 № 06-07/175. Проте, відповідач листом від 24.03.2015 № 82/Г-11 у перерахунку пенсії відмовив, посилаючись на те, що суми матеріальних допомог на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, а також індексація заробітної плати, не входять до складу заробітної плати державного службовця. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки відповідно до ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються усі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Так як на вказані матеріальні допомоги та індексацію нараховувався та сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, такі мали бути враховані відповідачем у заробіток під час обчислення пенсії.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.06.2015 позов задоволено. Визнано протиправними дії УПФ України в м. Тернополі, які полягають у відмові ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку пенсії державного службовця в розмірі визначеному ст. 37 Закону України «Про державну службу», з урахування до розрахунку пенсії нарахованих та виплачених сум отриманої щорічної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати. Зобов'язано УПФ України в м. Тернополі здійснити з 21.10.2014 перерахунок пенсії ОСОБА_1 як державному службовцю в розмірі 90% суми її заробітної плати з урахуванням суми отриманої щорічної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.
Із цією постановою не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати не є складовими заробітної плати державного службовця у розмінні ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу», а тому відсутні підстави для їх врахування при обчисленні пенсії.
Враховуючи те, що усі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про його дату, час та місце, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити у межах строку звернення до адміністративного суду, оскільки суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховується при обчисленні розміру його пенсії.
Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції погоджується частково, з огляду на таке.
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3723-XII) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Індексація грошових доходів встановлена Законом України «Про індексацію грошових доходів громадян» від 03.07.1991 року. Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» та Наказу Державного комітету-статистики України № 5 «Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати» від 13 січня 2004 року структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у тому числі компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, суми виплат, пов'язані з індексацією заробітної плати, матеріальна допомога, яка надається всім або більшості працівників, та виплати соціального характеру.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування включається до складу заробітної плати державного службовця, враховується при обчисленні розміру його пенсії, оскільки перевага має надаватись не положенням законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 20.02.2012 № 21-430а11 та від 28.05.2013 № 21-97а13.
Проте, суд першої інстанції, врахувавши строк звернення до адміністративного суду та задовольнивши позовні вимоги з 21.10.2014, не звернув уваги, що виходячи з аналізу постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 (у редакції чинній на час призначення пенсії) призначення пенсії здійснюється Пенсійним органом на підставі поданої особою, яка звернулась за призначенням пенсії, довідки про заробітну плату.
Із матеріалів справи суд апеляційної інстанції вбачає, що пенсія позивачу призначена у відповідності до Закону України «Про державну службу» з 27.07.2011 виходячи із заробітної плати визначеної у довідках виданих 27.07.2011 Головним управлінням Державного казначейства України у Тернопільській області, які не містили відомостей щодо виплачених позивачу сум матеріальних допомог та індексації заробітної плати.
16.03.2015 позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії до якої долучив довідку від 18.02.2015 № 06-07/175 (а.с. 11-14, 18-21), у якій уже містяться відомості щодо виплачених сум матеріальних допомог та індексації заробітної плати.
Отже, суд першої інстанції зобов'язавши відповідача провести перерахунок пенсії з 21.10.2014 не врахував того, що на цей час у відповідача, як суб'єкта владних повноважень на якого покладено обов'язок обчислення та виплату пенсії, була відсутня довідка, яка б містила відомості про нараховані та виплачені сум грошових допомог та індексації заробітної плати. Така довідка позивачем подана під час звернення за перерахунком пенсії 16.03.2015 (а.с. 11-14), з якої вбачається, що протягом періоду з 01.07.2009 по 30.06.2011 ОСОБА_1 виплачувалась матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 11604,93 грн, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в сумі 14833,90, індексація заробітної плати в сумі 1917,38 грн.
Оскільки для призначення пенсії позивачем було надано довідку, яка не містила інформації щодо виплачених матеріальних допомог та індексації заробітної плати, пенсія підлягає перерахунку з дня подання довідки, яка містить такі відомості, тобто з 16.03.2015.
Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання до вчинення дій прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування в цій частині та прийняття нової постанови про часткове задоволення цієї позовної вимоги.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі - задовольнити частково.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 червня 2015 року у справі № 607/6879/15 - скасувати в частині задоволення позовної вимоги про зобов'язання до вчинення дій та прийняти у цій частині нову постанову, якою цю вимогу задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі провести з 16.03.2015 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 90% від суми заробітної плати, із врахуванням до заробітку державного службовця для обчислення пенсії інших виплат, визначених у виданій Управлінням Державної казначейської служби України в м. Тернополі довідці від 18.02.2015 № 06-07/175 за період з 01.07.2009 по 30.06.2011, на які нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати.
У задоволенні решти цієї позовної вимоги відмовити.
У решті постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 червня 2015 року у справі № 607/6879/15 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На постанову протягом двадцяти днів, після набрання нею законної сили, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.М. Гінда
Судді: В.Я. Качмар
ОСОБА_3