24 вересня 2015 року Справа № 876/6854/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Яворського І.О., Носа С.П.
з участю : секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року за позовом ОСОБА_1 до відділу містобудування та архітектури Турківської районної державної адміністрації Львівської області (за участю : третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, голови Ластівківської сільської ради ОСОБА_3) про визнання дій протиправними, -
В січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо реєстрації та розгляду заяв ОСОБА_2, як фізичної особи та як представника готельно-відпочинкового комплексу «ТАОР» та голови Ластівківської сільської ради Турківського району ОСОБА_3 про надання містобудівних умов та обмежень та їх надання, визнати протиправними дії відповідача щодо реєстрації та розгляду заяв ОСОБА_2 як фізичної особи та як представника готельно-відпочинкового комплексу «ТАОР» та голови Ластівківської сільської ради Турківського району ОСОБА_3 про виготовлення містобудівних умов та обмежень та їх виготовлення, а також визнати протиправними дії відділу містобудування та архітектури Турківської районної державної адміністрації (далі - Турківська РДА) щодо реєстрації та розгляду заяв ОСОБА_2 як фізичної особи та як представника готельно-відпочинкового комплексу «ТАОР» та голови Ластівківської сільської ради Турківського району ОСОБА_3 про розроблення генерального плану та щодо його надання.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2015 р. в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, її оскаржив ОСОБА_1 Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було враховано правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду. Крім того, оскаржуваними діями безпосередньо порушені його права, оскільки він являється власником земельної ділянки по вул. І.Франка, 33 в с. Коротище Турківського району Львівської області, а забудова здійснюється по сусідству, за адресою : вул. І.Франка, 30 в с. Коротище Турківського району Львівської області на дорозі загального значення, якою він не може користуватися та не може потрапити на свою земельну ділянку. Суд безпідставно відхилив його заяви про збільшення розміру позовних вимог та про відвід. Також апелянт зазначає, що ОСОБА_2 та голова сільради не складали та не затверджували погоджене із проектувальником завдання на проектування, не реєстрували ніякої заяви разом із документами, передбаченими п.2.2 розділу ІІ Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, не подавали жодних із перелічених у ньому документів, містобудівні умови та обмеження не відповідають вимогам визначеними п.п.3.1-3.4 цього Порядку, провідним спеціалістом відділу не направлено запит в Бюро технічної інвентаризації та до державного реєстратора щодо зареєстрованих прав на об'єкти нерухомого майна, не подано до заяви відповідні документи, не присвоєно будівельної адреси, не виготовлено вимог до забудови земельної ділянки. Суд першої інстанції вказані обставини не перевірив та не дослідив та не навів жодних мотивів. Крім того, ОСОБА_2 не надавала відповідачу посвідченої у встановленому порядку копії документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою або договір суперфіцію, згоди співвласників земельної ділянки на забудову, ескізні наміри на забудову, проект будівництва, примірник будівельного паспорта замовника, ескізні наміри забудови, топографо-геодезичну зйомку, інформацію про існуючі на ділянці об'єкти будівництва, характеристики запланованих систем автономного інженерного забезпечення. Крім того, відповідач не укомплектував будівельний паспорт схемою забудови земельної ділянки, яка виготовляється за наведеною формулою, не приготовляв для ОСОБА_2 пам'ятку індивідуального будівництва, не вносив електронний витяг із матеріалів будівельного паспорта в базу даних містобудівного кадастру з присвоєнням йому індивідуального номера, не зареєстрував будівельний паспорт у журналі реєстрації будівельних паспортів або автоматизованій системі електронного документообігу, не надавав ОСОБА_2 примірник будівельного паспорта, підписаного керівником уповноваженого органу містобудування та архітектури, а також не надавав відмову у видачі будівельного паспорта з відповідними обґрунтуваннями. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю задовольнити його адміністративний позов.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
З матеріалів справи видно, що 11.05.2014 р. ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» та Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011 р., звернулася до відділу містобудування та архітектури Турківської РДА Львівської області із заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та додала до неї наступні документи : засвідчену в установленому порядку копію документа про право власності (користування) земельною ділянкою, ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі), викопіювання з топографо-геодезичного плану, проектну пропозицію намірів забудови (схема генплану забудови ділянки, плани фасади : фотофіксація земельної ділянки (з оточенням), містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
Відділом містобудування та архітектури Турківської РДА Львівської області було розглянуто заяву ОСОБА_2 та видано останній містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 9 від 18.05.2012 р., що підтверджується копією журналу реєстрації містобудівних умов та обмежень за 2012 рік.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої виходив з того, що предметом позову фактично є дії відділу містобудування та архітектури Турківської РДА Львівської області щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки третій особі ОСОБА_2, які безпосередньо як не порушують прав, свобод чи інтересів позивача, так і не породжують для нього жодних прав та обов'язків і останній не довів наявність порушеного права, на захист якого спрямований поданим ним позов.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, з огляду на наступне.
Згідно ч.2 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», підставою для видачі містобудівних умов є надання заяви про намір щодо забудови земельної ділянки фізичною чи юридичною особою. Відповідна заява була надана, попередньо опублікована в місцевій газеті.
Детальний порядок видачі містобудівних умов та обмежень, їх зміст, форма визначені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 р. «Про затвердження Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст».
Пунктом 2.2 цього Порядку передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідно до заяви та наступних документів : засвідченої в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційного плану (схеми) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрової довідки з містобудівного кадастру (у разі наявності); чергового кадастрового плану (витягу із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксації земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
Відповідно до п.2.4 цього Порядку, розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 долучила до заяви про надання містобудівних умов та обмежень документи, перелік яких міститься у п.2.2 вказаного вище Порядку.
Таким чином, твердження позивача про те, що ОСОБА_4 не реєструвала заяви про надання містобудівних умов та обмежень, а також не надала документи передбаченні вказаним Порядком, не відповідають дійсності.
Крім того, самі позовні вимоги ОСОБА_1 містять суперечності, зокрема в адміністративному позові йдеться про те, що ОСОБА_2 та голова Ластівської сільської ради Турківського району ОСОБА_3 не реєстрували ніякої заяви, разом із документами, передбаченими п.2.2 розділу ІІ Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст і той же час позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо реєстрації та розгляду заяв ОСОБА_2 та голови Ластівської сільської ради Турківського району ОСОБА_3
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що законом не передбачено обов'язку сільського голови, разом із власниками чи користувачами земельної ділянок, які мають намір забудувати земельну ділянку, звертатись із заявою про видачу містобудівних обмежень, тому голова Ластівської сільської ради Турківського району Львівської області не звертався із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень разом із ОСОБА_4
Відповідно до п.3.1-3.4 Порядку, містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин. Текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи : «Загальні дані»; «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки». Розділ «Загальні дані» містить : а) назву об'єкта будівництва; б) інформацію про замовника; в) наміри забудови; г) адресу будівництва або місце розташування об'єкта; ґ) документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (крім випадків, передбачених пунктом 2.3 розділу II цього Порядку); д) площу земельної ділянки; е) цільове призначення земельної ділянки; є) посилання на містобудівну документацію (у разі наявності); ж) функціональне призначення земельної ділянки; з) основні техніко-економічні показники об'єкта будівництва. Розділ «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» містить : а) граничнодопустиму висоту будівель; б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови); г) відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам'яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); д) мінімально допустимі відстані від об'єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; е) охоронювані зони інженерних комунікацій; є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 «Інженерні вишукування для будівництва»; ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України «Про благоустрій населених пунктів»; з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв'язку; и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України «Про охорону культурної спадщини»; ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.
Отже, з урахуванням п.3.1-3.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, надані ОСОБА_2 умови та обмеження забудови земельної ділянки № 9 від 08.05.2012 р. відповідають вимогам, визначеним у пунктах 3.3 та 3.4 цього Порядку.
Згідно ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Відповідно до ч.6 ст.17 цього Закону, рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
Як передбачено частиною 10 цієї статті, генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.
Рішенням 4 сесії 6 скликання Ластівської сільської ради Турківського району Львівської області № 47 від 07.08.2011 р. «Про оновлення генплану забудова села Ластівка та виготовлення генпланів сіл Свидник та Коритище», було вирішено дати дозвіл ліцензований організації на оновлення генерального плану забудови села Ластівка та виготовлення генеральних планів сіл Свидник та Коритище».
16.05.2012 р. між Ластівською сільською радою Турківського району Львівської області та ДП проектний інститут «Львівський Промбудпроект» було укладено договір № 3982-1 на виконання проектних робіт, згідно якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по виготовленню генерального плану території с. Коритище, с. Свидник та коригування генерального плану с. Ластівка Турківського району Львівської області.
Рішенням 27 сесії 6 скликання Ластівської сільської ради Турківського району Львівської області № 277 від 02.11.2014 р. вирішено затвердити генеральний план забудови сіл. Ластівка, Свидник та Коритище.
Отже, вимога позивача про визнання протиправними дії відділу містобудування та архітектури Турківської РДА щодо реєстрації та розгляду заяв ОСОБА_2 та голови Ластівської сільської ради Турківського району Львівської області ОСОБА_3 є безпідставною та задоволенню не підлягає.
З пред'явленого позову та апеляційної скарги взагалі не вбачається які саме свої права вважає порушеними та про захист яких просить позивач в судовому порядку, оскільки відділ містобудування та архітектури Турківської РДА Львівської області при видачі містобудівних умов та обмежень будови земельної ділянки діяв на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством в Україні.
Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Стосовно тверджень позивача, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2015 р. по справі № 876/6771/15 та ухвали Апеляційного суду Львівської області від 24.06.2015 р. по справі 458/711/14 було встановлено порушення відповідачем його прав, свобод та інтересів, то такі є безпідставними, оскільки дані рішення не стосуються даної справи. Крім того, в цих судових рішеннях жодним чином не згадується предмет даного адміністративного позову.
Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інтонації про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 до відділу містобудування та архітектури Турківської районної державної адміністрації Львівської області про визнання дій протиправними, оскільки дії останніх не порушують прав, свобод чи інтересів позивача, так і не породжують для нього жодних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст.70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
У відповідності до ст.86 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивач в судовому засіданні не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що будівництвом порушуються його права та інтереси в контексті наведених ним в адміністративному позові обставин, зокрема прив'язки його адреси до адреси забудовника.
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи, викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, як і не були спростовані вони в ході апеляційного розгляду, при ухваленні оскаржуваного судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції допущено не було, тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року по справі № 813/289/15 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Р.В.Кухтей
Судді : І.О. Яворський
ОСОБА_5
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 29.09.2015 р.