23 вересня 2015 року Справа № 876/5170/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Каралюса В.М.,
з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.;
а також сторін (їх представників):
від прокурора - Пиць Н.В.,
від позивача - ОСОБА_1;
від відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3;
від третьої особи - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Заступника прокурора Львівської обл. на постанову Городоцького районного суду Львівської обл. від 16.04.2015р. в адміністративній справі за позовом прокурора Городоцького району Львівської обл. в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_5 закладу Львівської обласної ради «Великолюбінська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат І-ІІ ступенів», треті особи без самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Золочівської районної державної адміністрації Львівської обл., Стебницький професійний ліцей, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу,-
16.03.2015р. прокурор Городоцького району Львівської обл. звернувся в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до суду із адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача ОСОБА_5 закладу Львівської обласної ради /КЗ ЛОР/ «Великолюбінська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат І-ІІ ступенів» щодо невиплати випускнику, дитині, позбавленій батьківського піклування, ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги; зобов'язати відповідача КЗ ЛОР «Великолюбінська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат І-ІІ ступенів» нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу на користь ОСОБА_1 у розмірі 7469 грн. 50 коп. (а.с.1-5).
Постановою Городоцького районного суду Львівської обл. від 16.04.2015р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.82-84).
Не погодившись із постановою суду, її оскаржив Заступник прокурора Львівської обл., який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.89-94).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що аналіз ч.7 ст.8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» свідчить про те, що власне випускники з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому КМ України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, в даному випадку йдеться як про випускників віком до 18 років, так і випускників з числа дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, якими відповідно до ст.1 згаданого Закону є особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.
Також постанова КМ України № 226 від 05.04.1994р. «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування», відповідно до якої умовою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі шести прожиткових мінімумів є працевлаштування учнів, студентів з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учнів, студентів, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, у цій частині суперечить вимогам Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора на підтримання поданої скарги, заперечення представників відповідача і третьої особи, думку неповнолітнього позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що, виходячи з аналізу Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» та постанови КМ України № 226 від 05.04.1994р. «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому КМ України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, за умови їх працевлаштування.
Враховуючи те, що неповнолітній ОСОБА_1, маючи статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у період з 13.08.2009р. по 31.08.2014р. навчався у Великолюбінській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІ ступенів та перебував на повному державному забезпеченні, а після закінчення школи, з 01.09.2014р., продовжив навчання в іншому навчальному закладі - Стебницькому професійному ліцеї, підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати випускникові одноразової грошової допомоги, зобов'язання нарахувати і виплатити таку допомогу у розмірі 7469 грн. 50 коп., суд не убачає.
Між тим, на думку колегії суддів, наведені висновки не відповідають вимогам чинного законодавства, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1, 16.04.1998р.н., з 16.01.2009р. має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у зв'язку з чим у період з 13.08.2009р. по 31.08.2014р. навчався у КЗ ЛОР «Великолюбінська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат І-ІІ ступенів» та перебував на повному державному забезпеченні (а.с.7-9, 12).
Починаючи з 01.09.2014р., ОСОБА_1 навчається у Стебницькому професійному ліцеї та перебуває на повному державному утриманні (а.с.6).
Також ОСОБА_1, як випускнику школи-інтернату, при переведенні на повне державне забезпечення у Стебницький професійний ліцей видано безоплатно за рахунок закладу який він закінчив, комплект нового одягу і взуття на суму 3349 грн., а також виплачено грошову допомогу на суму 246 грн. 50 коп. (а.с.10, 32).
Розглядувані правовідносини регулюються приписами Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».
Зокрема, відповідно до ч.ч.1-3 ст.8 цього Закону держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.
Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб.
Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.
Згідно ч.7 цієї статті випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.
Із змісту наведеного слідує, що власне випускники з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому КМ України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку; в даному випадку йдеться, як про випускників віком до 18 років, так і випускників з числа дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, якими відповідно до ст.1 згаданого Закону є особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.
При цьому, ч.7 ст.8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» встановлює обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався.
Таким чином, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановленої законом.
Наведеним твердженням не суперечать приписи ст.25 вищевказаного Закону, відповідно до яких порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.
Вказана норма Закону виділяє: витрати, пов'язані з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар на одну фізичну особу; здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу; інші виплати, передбачені цим Законом.
Статтею 39-9 вказаного Закону встановлено, що порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Наведена норма регулює правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору по даній справі, і жодним чином не стосується виплат передбачених ст.8 Закону до працевлаштування чи вступу до навчального закладу.
Згідно пп.4 п.13 постанови КМ України № 226 від 05.04.1994р. «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» учням, студентам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учням, студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні видається одяг, взуття, м'який інвентар і обладнання на суму, не менш як 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів. За бажанням випускникам навчальних закладів може бути виплачена грошова компенсація у розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.
Водночас, вказана постанова, відповідно до якої умовою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі шести прожиткових мінімумів є працевлаштування учнів, студентів з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учнів, студентів, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, у цій частині суперечить вимогам Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».
Також відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до положень ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи з вищенаведеного, а також з урахуванням загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії застосуванню підлягає Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».
З урахуванням наведеного, неповнолітній ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ч.7 ст.8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», в розмірі не менше 6 (шість) прожиткових мінімумів для дітей віком від 6 до 18 років, з урахуванням ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та проведених виплат спірної допомоги.
З огляду на положення ст.ст.21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.
Також не можуть бути задоволені позовні вимоги про стягнення з відповідача конкретних сум, оскільки саме останній зобов'язаний здійснювати обрахування та виплату спірних сум одноразової допомоги, вказані дії до компетенції адміністративного суду не належать.
Питання щодо неправильного складання відповідачем кошторису виходять за межі розглядуваного позову; також визнання неправильності складання кошторису жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме у частині визнання бездіяльності КЗ ЛОР «Великолюбінська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат І-ІІ ступенів» щодо невиплати випускнику, дитині, позбавленій батьківського піклування, ОСОБА_1, одноразової допомоги, протиправною; зобов'язання КЗ ЛОР «Великолюбінська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат І-ІІ ступенів» нарахувати та виплатити на користь випускника, дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену ч.7 ст.8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», в розмірі не менше 6 прожиткових мінімумів для дітей віком від 6 до 18 років, з урахуванням ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та проведених виплат спірної допомоги; у задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.
При цьому понесені судові витрати, пов'язані із розглядом справи, слід віднести в порядку ст.94 КАС України за рахунок держави.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Львівської обл. на постанову Городоцького районного суду Львівської обл. задоволити частково.
Постанову Городоцького районного суду Львівської обл. від 16.04.2015р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов прокурора Городоцького району Львівської обл. в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати бездіяльність ОСОБА_5 закладу Львівської обласної ради «Великолюбінська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат І-ІІ ступенів» щодо невиплати випускнику, дитині, позбавленій батьківського піклування, ОСОБА_1, одноразової допомоги, - протиправною.
Зобов'язати ОСОБА_5 заклад Львівської обласної ради «Великолюбінська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат І-ІІ ступенів» нарахувати та виплатити на користь випускника, дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену ч.7 ст.8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», в розмірі не менше 6 (шість) прожиткових мінімумів для дітей віком від 6 до 18 років, з урахуванням ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та проведених виплат спірної допомоги.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Понесені судові витрати, пов'язані із розглядом справи, віднести за рахунок держави.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: Н.В.Бруновська
ОСОБА_6