23 вересня 2015 року Справа № 876/10977/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,
з участю секретаря судового засідання - Волошин М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (правонаступник- Державна податкова інспекція у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління ДФС у Львівській області) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року у справі за позовом фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - ДПІ у Кам'янка -Бузькому районі, в якому просив скасувати податкову вимогу № 578-25 від 23 квітня 2014 року у розмірі 681,71 грн. та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24 березня 2014 року у розмірі 681,71 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року позов задоволено. Скасовано частково податкове повідомлення-рішення №0009371700 від 24 березня 2014 року, видане Державною податковою інспекцією у Кам'янка- Бузькому районі ГУ Міндоходів у Львівській області в сумі 681 грн.71 коп. Скасовано частково податкову вимогу форми “Ф” від 23 квітня 2014 року № 578-25, видану Державною податковою інспекцією у Кам'янка- Бузькому районі ГУ Міндоходів у Львівській області в сумі 681 грн. 71 коп.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що позивач порушив приписи п.295.1 ст.295 ПК України, а тому конролюючим органом правомірно прийнято податкову вимогу № 578-25 від 23 квітня 2014 року у розмірі 681,71 грн. та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24 березня 2014 року у розмірі 681,71 грн. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача (апелянта) - ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необгрунтованими. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.
Представник позивача -ОСОБА_3 у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 24 березня 2014 року ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі проведено камеральну перевірку своєчасності сплати до бюджету авансового внеску ФОП ОСОБА_1, якою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 сплатив узгоджені податкові зобов'язання за січень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2013 року 21 числа кожного з перерахованих місяців, що є порушенням п.295.1 ст.295 ПК України.
За результатами перевірки складено Акт № 000769/13-20-17\2673611112 від 24 березня 2014 року.
24 березня 2014 року на підставі вказаного акта ДПІ у Кам'янка- Бузькому районі прийняла податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про стягнення штрафних санкцій в розмірі 802,90 грн.
Оскільки ФОП ОСОБА_1 вказане податкове повідомлення- рішення не оскаржував, то контролюючий орган виставив податкову вимогу № 578-25 від 23 квітня 2014 року на суму 796,41 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач своєчасно, в межах встановлених законодавством термінів, здійснив сплату єдиного податку з фізичних осіб на користь бюджету м.Камянка-Буськ через відділення банку, платежі прийняті банком, проте своєчасно ним не перераховані, таким чином, вини позивача в затримці проведення оплати податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб немає, а тому відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі ст.122 ПК України.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.
Відповідно до п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
П.295.1 ст. 295 ПК України визначено порядок та строки сплати єдиного податку, а саме: платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до п.295.2 ст.295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
В силу приписів п. 31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Сплату позивачем авансових внесків у встановлений п.295.1 ст.295 ПК України строк підтверджено наданими копіями квитанцій: № 63 від 20 червня 2013 року; № 172 від 18 січня 2013 року; № 140 від 18 жовтня 2013 року № 131 від 19 липня 2013 року, № 156 від 20 травня 2013 року; № 137 від 19 квітня 2014 року.
Несвоєчасно було проведено платіж за серпень 2013 року, що позивач визнає і не просить скасувати податкове повідомлення- рішення та податкову вимогу в частині нарахування сплати пені за прострочення платежу у серпні 2013 року.
Відповідно до п. 8.1 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», якому кореспондує п.2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України №22 від 21 січня 2004 року, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Згідно з п. 1.21 ст.1 вказаного Закону України операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах
Судом встановлено, що платежі, прийняті від ФОП ОСОБА_1 у АТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ 10013/0289 філії - Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк», перераховані не в день отримання, а наступного робочого дня, що відповідачем не оспорюється.
Відповідно до п.3.2.13 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в установах АТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» №275 від 16.05.2012р., розрахункові документи, що надійшли до філії Банку - ТВБВ (типів І, І-А) в операційний час підлягають прийманню, оформленню та відображенню в бухгалтерському обліку за відповідними рахунками в той же день, а документи підпорядкованих (підзвітних) установ Банку, які не мають доступу до автоматизованої банківської системи - у день отримання і реєстрації в «Журналі реєстрації надходження звітності підпорядкованих установ банку».
Згідно з п. 8.3 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» за порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.
Відповідно до п.129.6. ст. 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Виходячи з системного аналізу наведених законодавчих норм, порушення банком порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку. Після прийняття банком розрахункового документа про перерахування податків до бюджету податкові зобов'язання вважаються виконаними. Таким чином, якщо неперерахування податку або збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції чи пеня.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач своєчасно, в межах встановлених законодавством термінів, здійснив сплату єдиного податку з фізичних осіб на користь бюджету м.Кам'янка-Буськ через відділення банку, платежі прийняті банком, проте своєчасно ним не перераховані, таким чином, вини позивача в затримці проведення оплати податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб за спірні місяці 2013 року немає, а тому відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в цій частині на підставі ст.122 ПК України.
Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкова вимога № 578-25 від 23 квітня 2014 року у розмірі 681,71 грн. та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24 березня 2014 року у розмірі 681,71 грн. прийняті неправомірно та підлягають скасуванню.
Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року у справі № 813/6611/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.І. Мікула
Судді А.Р. Курилець
ОСОБА_4
Повний текст ухвали виготовлено 25 вересня 2015 року.