22 вересня 2015 р. Справа № 876/5356/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гулида Р.М.,
суддів Кузьмича С.М., Улицького В.З.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області на постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 19.03.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
Позивач в лютому 2015 року звернулась з позовом до відповідача про зобов'язання перерахунку пенсії, в якому вказує, що 12 серпня 2014 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду її позов задоволено, зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії з 16 жовтня 2013 року, з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та грошової винагороди. Листом від 05 грудня 2014 року відповідачем повідомлено, що в разі виконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду розмір пенсії буде визначений відповідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції, яка діяла на 16 жовтня 2013 року, тобто 80 відсотків розміру заробітної плати державного службовця. Вважає дії Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсії є незаконними, оскільки 19 серпня 2010 року їй призначено пенсію відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу України» в розмірі 90% від суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Козівського районного суду Тернопільської області від 19.03.2015 року позов задоволено. Визнати дії відповідача в частині перерахунку позивачу пенсії в розмірі 80 відсотків, незаконними. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок позивачу пенсії згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року в розрахунку 90 відсотків.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.
Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.
Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області та отримує пенсію за віком як держслужбовець з 19 серпня 2010 року відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу України» в розмірі 90 % від суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Козівського районного суду від 12 травня 2014 року Управління пенсійного фонду України зобов'язано провести перерахунок пенсії позивачу з 19 серпня 2010 року з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової винагороди за період з 01 липня 2005 року по 30 серпня 2010 року до складових заробітної плати, що враховуються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Дану постанову скасовано апеляційним судом та 12 серпня 2014 року прийнято нову постанову якою позовні вимоги задоволено частково та зобов'язано провести перерахунок пенсії позивачу з 16 жовтня 2013 року з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової винагороди.
Управління пенсійного фонду України своїм повідомлення від 05 грудня 2014 року повідомило, що в разі виконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду розмір пенсії ОСОБА_1 буде визначений відповідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції, яка діяла на 16 жовтня 2013 року, тобто 80 відсотків розміру заробітної плати державного службовця.
Пенсія ОСОБА_1 призначена 19 серпня 2010 року, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», що діяв на час виходу на пенсію, в розмірі 90 відсотків від заробітку, на який нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при перерахунку пенсії державного службовця має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, внесені зміни щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії державному службовцю у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення.
Крім того, згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 10 грудня 2013 року (справа 21-420а13).
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що розмір пенсії позивача повинен розраховуватись відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (19.08.2010 року) та становити 90 відсотків від заробітку, на який нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Відтак, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області - залишити без задоволення, а постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 19.03.2015 року у справі №600/202/15-а- без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам що беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Р.М. Гулид
Судді: C.М. Кузьмич
ОСОБА_2