21 вересня 2015 р. Справа № 876/4816/15
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду від 30.03.2015 року у справі № 344/18821/14-а за позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківської міської ради про оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернулась в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду у встановленому порядку заяви про надання безоплатно у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0, 10 га. для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в межах м.Івано-Франківськ; зобов'язання Івано-Франківської міської ради винести на засідання найближчої сесії ради та розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання безоплатно у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0, 10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в порядку та строки, передбачені статтею 18 Земельного кодексу України, та надати мотивоване рішення за результатами розгляду вказаного клопотання.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.03.2015 року позивачу відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, її оскаржила позивач подавши апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій посилаючись на порушення судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, неповноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, а саме норми статті 118 Земельного кодексу України. Апелянт вважає, що в даному спорі слід керуватися нормами статей 81, 118, 121, 122 Земельного кодексу України, відповідно, клопотання позивача має бути розглянуто на сесії міської ради з прийняттям відповідного рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки або мотивовану відмову в наданні такого дозволу.
Апелянт згідно поданої заяви просив розгляд справи проводити без його участі.
Відповідач будучи повідомленим про час та місце розгляду справи явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що не перешкоджає розгляду справи без його участі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи 18.08.2014 року ОСОБА_2, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, від імені якої діяв повірений ОСОБА_3, звернулася з клопотанням до Івано-Франківської міської ради. В даному клопотанні ОСОБА_1 зазначалось про те, що вона не реалізувала своє право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки площею не менше 0.10 га для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд, передача даної земельної ділянки може бути у межах всієї території, що перебуває у розпорядженні Івано-Франківської міської ради, не на умовах аукціону або передачі вже визначеної конкретно на місцевості чи оформленої за проектом землеустрою земельної ділянки. Враховуючи подане клопотання заявник просила в порядку реалізації гарантованого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки визначити без погодження заявниці та виділити ділянку площею до 0.10 га для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню даної земельної ділянки для передачі в безоплатну власність, розглянути звернення на сесії в місячний термін та прийняти об'єктивне і обґрунтоване рішення .
Зазначене клопотання позивача за № Ф/1369 від 26.08.2014р. було переадресовано відповідачем до відділу Держземагенства у м.Івано-Франківську головного управління Держземагенства у Івано-Франківській області для розгляду.
Згідно відповіді від 09.09.2014р. ОСОБА_1 роз'яснено, що до клопотання повинні додаватися викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Інформація про місце розташування вільних земельних ділянок державної та комунальної власності на території міста відсутня, в зв'язку з тим що інвентаризація земель міста Івано-Франківська не проведена. Вказаним листом також роз'яснено, що при виконкомі ведеться облік громадян м. Івано-Франківська, які бажають отримати земельні ділянки під будівництво, для чого можна звернутися у відділ обліку та розподілу житла.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно ст.ст.10,25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією, цим та іншими законами до їх відання. Пунктом 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що міські ради правомочні вирішувати відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
В разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, з врахуванням норми ч.7 ст.118 Земельного кодексу України(зі змінами), яка застосовується до даних правовідносин, ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківської міської ради з питанням виділення їй земельної ділянки (без зазначення конкретного місцезнаходження такої) та надання дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенні земельної ділянки площею до 0.10га в межах міста Івано-Франківська.
Івано-Франківська міська рада не прийняла рішення на сесії міської ради про дозвіл на розроблення проекту землеустрою по відведенні земельної ділянки площею до 0.10га.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що нормою ч.7 ст.118 Земельного кодексу України (зі змінами) врегульовано законодавцем право позивача замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу міською радою.
Відтак судом першої інстанції вірно встановлено, що право позивача щодо відсутності отримання від відповідача дозволу на виготовлення проекту землеустрою шляхом невинесенням питання на розгляд сесії міської ради (а тільки наданням відповіді), з врахуванням що подальші дії громадян врегульовано вищезгаданою нормою законодавства, не порушено.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в подальшому після виготовлення проектної документації щодо відведення земельної ділянки, орган місцевого самоврядування вчиняє дії за відповідною заявою та наданим проектом, передбачені вимогами ч.9, 10 ст.118 Земельного кодексу України, згідно якої, орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що тільки за дотриманням сторонами спору вищевказаних дій, та у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність (на підставі поданого вже погодженого проекту землеустрою) або залишення заяви без розгляду, питання вирішується в судовому порядку (ч.11 ст.118 ЗК України).
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.03.2015 року в справі № 344/18821/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів з моменту надсилання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.І.Запотічний
Судді О.І.Довга
ОСОБА_5