21 вересня 2015 р. Справа № 876/3473/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Пліша М.А., Глушко І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Яворівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.03.2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного Фонду України у Яворівському районі Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Яворівському районі Львівської області про спонукання до вчинення дій,-
УПФ України у Яворівському районі 28.01.2015 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Яворівському районі Львівської області про спонукання до вчинення дій, а саме зобов'язання відповідача включити до акту звірення виплачену управлінням ПФУ в Яворівському районі суму допомоги на поховання та витрати її на доставку в розмірі 185,05 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.03.2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції УПФ України у Яворівському районі подало апеляційну скаргу. В якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов повністю.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем здійснювались виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 внаслідок трудового каліцтва, яке сталось 05.10.1973 року. У зв'язку зі смертю особи позивачем було виплачено допомогу на поховання ОСОБА_1 на загальну суму 185,05 грн. Виплачені суми допомоги на поховання були включені у щомісячні списки для відшкодування. Однак, відповідач відмовився прийняти до відшкодування виплачену допомогу на поховання, зазначаючи, що відсутній причинно-наслідковий зв'язок між смертю і трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, а позивач не надав жодного доказу, що смерть ОСОБА_1 через 41 рік після нещасного випадку на виробництві пов'язана з цим нещасним випадком.
На підставі вищезазначеного, суд бере до уваги факт того, що відповідач не погодився прийняти до заліку виплачені позивачем суми, тобто відмовився від звірки, сторонами не вчинено попередніх дій, необхідних для проведення відшкодування сум державної адресної допомоги та підвищення до пенсій, а відтак відшкодування не може бути проведене.
Згідно з п. 2 вказаного Порядку визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний фонд) витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Закон України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 pоку № 1105-XVI (далі - Закон № 1105-XVI) передбачає, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний своєчасно щомісяця та в повному обсязі відшкодувати витрати, понесені управлінням Пенсійного фонду у зв'язку із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку.
Відповідно до ст. 2 цього Закону особи, право яких на отримання відшкодування раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди, завданої працівниками внаслідок травмування на виробництві, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку на виробництві.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що затверджений спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року № 376/7697.
Так, відповідно до п.5 Порядку органи Пенсійного фонду України щомісяця, до 10 числа місяця, наступним за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат за особовими справами потерпілих, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Згідно з п. 6 Порядку передбачено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду на підставі акту щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до п. 7 Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків, на підставі довідки Головних управлінь Пенсійного фонду та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на централізованому рівні, до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховують відповідні кошти Пенсійному фонду.
Вказана позиція узгоджується із позицією ВАС України викладеною в ухвалі від 21.01.2010 року № К-3185/09, ухвалі від 11.02.2010 року № К-46960.
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Яворівському районі Львівської області про зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Яворівському районі Львівської області про спонукання до вчинення дій, а саме зобов'язання відповідача включити до акту звірення виплачену управлінням ПФУ в Яворівському районі суму допомоги на поховання та витрати її на доставку в розмірі 185,05 грн., задоволенню не підлягають, оскільки суд не може примусити відповідача робити те, що не передбачено законодавством. Крім цього, Головні управління Пенсійного фонду та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, які відшкодуються на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача про зобов'язання включити до акту звірення виплачену управлінням ПФУ в Яворівському районі суму допомоги на поховання та витрати її на доставку в розмірі 185,05 грн. не підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Яворівському районі Львівської області - залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.03.2015 року у справі №813/397/15 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Н.В. Ільчишин
Судді М.А. Пліш
ОСОБА_2