17 вересня 2015 року Справа № 876/7843/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Затолочного В.С.,
суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 30.06.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1О.) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова (надалі - відповідач, УПФУ) про зобов'язання до вчинення дій.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 30.06.2015 року позов задоволено. Зобов'язано Відповідача здійснити перерахунок та виплачувати Позивачу пенсію відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну службу», починаючи з 28.05.2015 року з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати на підстав довідки Департаменту містобудування управління архітектури Львівської міської ради від 28.05.2015 року № 2401 - вих.-128, на які нараховані та утримані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсій на страхування в розмірі 90% середньомісячного заробітку державного службовця.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Посилається на те, що згідно чинного законодавства виплати, які зобов'язав суд включити до заробітку для обчислення пенсії, не повинні враховуватися при обрахунку пенсії держслужбовцям. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
Справа розглядалася в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працювала в Департаменті містобудування управління архітектури Львівської міської ради на посаді головного спеціаліста, інженера відділу інженерних споруд, транспорту та геослужби.
З 12.03.2010 року Позивач отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
28 травня 2015 року Позивач звернулась до Відповідача із заявою про проведення перерахунку призначеної їй пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.
Листом від 11.06.2015 року Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова відмовило Позивачу у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що матеріальна допомога є одноразовою виплатою та не є складовою заробітної плати у розумінні ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» і Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», а також у зв'язку з тим, що чинним законодавством не передбачено можливості для врахування сум, пов'язаних з індексацією заробітної плати.
Згідно з ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування., а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі; за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на 1 відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків.
У частині 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 даного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною 2 статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань входить до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат (матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати), з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року.
Довідкою, наданою Депатаментом містобудування управління архітектури Львівської міської ради, від 28.05.2015 року № 2401-вих.-128 підтверджено, що на всі виплати, включені в довідку (в тому числі і матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати), нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов законного висновку, що дії Відповідача щодо невключення до середньомісячного заробітку позивача сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум індексації заробітної плати під час обчислення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» є протиправними, та правильно зобов'язав УПФУ здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з врахуванням вказаних сум та надбавок.
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду приходить до переконання, що судом першої інстанції було повно і правильно встановлено фактичні обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Доводи апелянта не спростовують висновків суду, а тому подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м. Львова від 30 червня 2015 року у справі № 464/4814/15-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в 20-строк безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.С.Затолочний
Судді В.М. Каралюс
ОСОБА_2