17 вересня 2015 р. Справа № 876/6639/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Яворського І. О., Кухтея Р. В.;
за участю секретаря судового засідання - Мартинишина Р. С.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року про зупинення провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
03 квітня 2015 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про поновлення ОСОБА_1 на роботі старшого інспектора взводу № 5 роти ДПС ВДАІ з обслуговування м. Львова Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області; стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 7122,32 грн.; допущення негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та стягнення заробітної плати.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року провадження в справі № 813/1668/15 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу зупинено до прийняття Конституційним Судом України рішення щодо відповідності Конституції України (конституційності) норм Закону України «Про очищення влади». Зобов'язано сторін при отриманні документів, що вказуватимуть на усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, письмово повідомити про це суд.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивачем - ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що ухвалу про зупинення провадження в справі судом було винесено без врахування того, що необґрунтоване зупинення розгляду справи на невизначений термін може призвести до значного збільшення розміру виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу, що нанесе суттєві збитки державі.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Пунктом 3 частини 1 статті 156 КАС України визначено, що суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Положеннями ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, згідно якого, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України
У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 26 січня 2015 року № 37-ос позивача звільнено з посади на підставі п. 10 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про очищення влади».
Судом першої інстанції встановлено, що на розгляді у Конституційного Суду України перебувають подання сорока семи народних депутатів України щодо конституційності положень ч. 3 і 6 статті 1; ч. 1, 2, 3, 4 і 8 статті 3; п. 2 ч. 5 статті 5; п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади»; Верховного суду України щодо конституційності п. 6 ч. 1, п. 2 ч. 2, п. 13 ч. 2, ч. 3 ст. 3 Закону України «Про очищення влади» та Служби зовнішньої розвідки України щодо офіційного тлумачення положень п. 7 ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 3, ч. 3 ст. 4, пп. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» у взаємозв'язку з положеннями ч. 2 ст. 1 цього Закону, положень ст. 19 Конституції України у взаємозв'язку з положеннями її ст. 64 та зазначеними положеннями цього Закону.
18 березня 2015 року перша колегія суддів на засіданні розглянула питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади».
Першою колегією суддів Конституційного Суду України прийнято ухвалу про відкриття конституційного провадження у цій справі.
01 квітня 2015 року колегією суддів за наслідками розгляду питання про об'єднання конституційних проваджень у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України «Про очищення влади», за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього закону та у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону прийнято ухвалу про об'єднання конституційних проваджень у цих справах в одне конституційне провадження.
Згідно ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
Отже, розглядаючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зобов'язаний врахувати висновки Конституційного Суду України за результатом вирішення вказаних вище подань.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо необхідності зупинення провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України подання щодо конституційності окремих положень Закону України «Про очищення влади» Конституції України.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для зупинення провадження в адміністративній справі.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ухвала суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 41, 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року про зупинення провадження в справі № 813/1668/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: Р. В . Кухтей
ОСОБА_2
Ухвалу складено в повному обсязі 21 вересня 2015 року.