14 вересня 2015 року Справа № 876/6861/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Пліша М.А., Глушко І.В.,
за участю секретаря судового засідання Омеляновська Л.В.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ужгородського міськрайоного суду Закарпатської області від 13.02.2002 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Закарпатського обласного управління державного регулювання виробництва та обігу спирту, алкоголю і тютюну про поновлення на роботі,-
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до обласного управління державного регулювання виробництва та обігу спирту, алкоголю і тютюну про поновлення на роботі.
Ухвалою Ужгородського міськрайоного суду Закарпатської області від 13.02.2002 року закрито провадження у справі.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції, на підставі матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до обласного управління державного регулювання виробництва та обігу спирту, алкоголю і тютюну про поновлення на роботі.
12.02.2002 року позивачка звернулася до суду першої інстанції із заявою про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 статті 227 Цивільно-процесуального кодексу України (чинного на час вчинення процесуальних дій) суд закриває провадження, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Згідно мотивувальної частини ухвали суду першої інстанції, підстави подання заяви ОСОБА_2 про відмову від позову в зв'язку з примиренням сторін, яка не суперечить закону, не порушує права та інтереси інших осіб, а тому підлягає до задоволення.
Позивачка просила закрити провадження, однак висновок суду першої інстанції помилково розглянута заява і врахована як відмова від позову, також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що не було викликано сторін у судове засідання, не була заслухана думка щодо поданої заяви.
Також, суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини зазначає, що право на судовий розгляд, гарантований ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.
Зокрема, у п.40 Рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», п.51 Рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2004 року у справі «Михайленки та інші проти України», Суд наголошує, що п.1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.
Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
А тому з врахуванням всіх обставин справи при розгляді апеляційної скарги та наявних матеріалів справи суд вважає, що ухвала Ужгородського міського суду Закарпатської області від 13.02.2002 року підлягає скасуванню та розгляду поданої заяви відповідно до чинного процесуального законодавства України.
Оскільки при винесенні ухвали порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, суд апеляційної інстанції, відповідно до п. 4 ст. 204 КАС України, приходить до висновку про скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Ужгородського міськрайоного суду Закарпатської області від 13.02.2002 року про закриття провадження у справі №2-593/02 - скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.В. Ільчишин
Судді М.А. Пліш
ОСОБА_3