11 грудня 2012 р. Справа № 28674/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Улицького В.З., Гулида Р.М..,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2009 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-
Позивач, ОСОБА_1 в липні 2009 року звернувся з позовом в суд до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції (далі Дубенська ОДПІ) та просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Дубенської ОДПІ № 0002511740/0 від 09.07.2009 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при проведенні перевірки при визначенні податкового зобов'язання за оподатковуваний дохід взято суму понесених позивачем витрат по придбанню транспортних засобів. В ході перевірки не досліджувалось та в акті перевірки не зазначено будь-яких фактів отримання позивачем доходів від реалізації транспортних засобів, таким чином суму одержаного доходу фактично не визначено і відсутні підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 08.10.2009 року позов було задоволено та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Дубенської ОДПІ № 0002511740/0 від 09.07.2009 року.
Постанова суду мотивована тим, що відповідачем в судовому засіданні не доведено обставин на яких ґрунтуються його заперечення, не підтверджено належним чином та належними доказами обставин отримання позивачем доходу в обумовлених розмірах, а відтак суд прийшов до висновку про під ставність та обґрунтованість позовних вимог позивача по справі.
З цією постановою не погодився апелянт Дубенська ОДПІ, яка звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 08.10.2009 року та винести нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом при винесенні оскаржуваної постанови неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Суд не надав належної оцінки тим порушенням чинного законодавства, які були допущені позивачем, при реалізації ним автомобілів, а відтак прийшов до помилкових висновків, безпідставно задовільнивши позовні вимоги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а оскаржувана постанова до скасування, виходячи з слідуючих міркувань.
Згідно ч.1.ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 10.06.2009 року по 23.06.2009 року працівниками відповідача проведено планову документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, (обов'язкових платежів) позивачем за період з 10.11.2006 року по 31.03.2009 року та складено акт № 141/17-38/НОМЕР_1. У зв'язку з виявленими порушеннями 09.07.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002511740/0, яким позивачу донараховано податок доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за реалізовані автомобілі без придбання фіксованого патенту в сумі 20648,03 грн. (а.с.16).
Вищевказані висновки базуються на інформації отриманій з ВРЕР м.Дубно УДАЇ УМВСУ в Рівненській області про постановлені та зняті з обліку транспортні засоби та відомостей з Ягодинської митниці про ввезені позивачем транспортні засоби та їхню митну вартість.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, про те, що відповідачем неправильно визначено вартість реалізованих автомобілів не з вартості, яка зазначена в біржових угодах, а з джерел інших ніж звітність чи первинні документи, а відтак така ціна реалізованих автомобілів не може бути взята за основу при визначенні суми оподаткування. Судом першої інстанції підставно враховано, що ні на момент перевірки, ні в судовому засіданні відповідачем не представлено жодного належного та обгрунтованого доказу розміру доходу, який фактично отримав позивач, а висновки базуються на неналежних доводах та на припущеннях про можливість отримання такого доходу позивачем.
Поскільки позивачем в судовому засіданні повністю доведено підставність своїх позовних вимог то на думку колегії суддів суд першої інстанції підставно та обґрунтовано задовільнив позов.
У відповідності до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів приходить до переконання, що оскаржувана постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 08.10.2009 року прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права при правильно встановлених обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст.ст.212, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2009 року у справі № 2а-5270/09 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя В.З. Улицький
суддя Р.М.Гулид