26 січня 2012 р. Справа № 85735/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Заверухи О.Б., Гінди О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу виконавчого комітету Луцької міської ради на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.10.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради, виконавчого комітету Луцької міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради, виконавчого комітету Луцької міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В позові ОСОБА_1 покликається на те, що 23.03.2009 року вона отримала поштою постанову № 80 адміністративної комісії при виконкомі Луцької міської ради від 19.03.2009 року про притягнення її до адміністративної відповідальності, постановою встановлено, 19.02.2009 року було виявлено порушення нею правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями в місті, а саме самовільно замурувала дверний прохід для виходу на веранду, за що на неї накладено штраф в сумі 17 гривень. Вважає, що дана постанова не відповідає вимогам КУпАП, вона не була оповіщена про час і місце розгляду справи, допущено порушення її прав. Просить суд постанову № 80 адміністративної комісії при виконкомі Луцької міської ради від 19.03.2009 року скасувати.
Оскаржуваною постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.10.2009 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради, виконавчого комітету Луцької міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме постанову адміністративної комісії при виконкомі Луцької міської ради № 80 від 19.03.2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в сумі 17 гривень - скасовано. В решті позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення повністю відповідає статті 256 КУпАП. Протокол підписаний особою, яка його склала, і гр. ОСОБА_2, також останньою надано письмові пояснення. При складенні протоколу правопорушнику роз'яснено права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що свідчить її підпис.
Натомість у постанові суду першої інстанції зазначається, що позивачеві не роз'яснено прав та обов'язків передбачених ст. 268 КУпАП.
У зв'язку з тим, що протокол відповідав вимогам чинного законодавства його було винесено на чергове засідання адміністративної комісії, яке відбулося 19.03.2009 р.
На засідання було запрошено гр. ОСОБА_2, що підтверджується реєстром відправлення рекомендованих листів (відправлених 13.03.09), який скріплений печаткою поштового відділення, на підтвердження даного факту суду першої інстанції надавалися відповідні докази, однак суддя з невідомих апелянту причин не врахував їх при вирішенні справи, а навпаки написав, що позивачу належним чином не повідомлено про дату, час і місце розгляду адміністративної справи.
Оскільки відповідно до статті 268 КУпАП від гр. ОСОБА_2 не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи то справа розглядалася у її відсутності.
Незрозумілим є переконання суду першої інстанції у тому, що правопорушнику ОСОБА_2 мали вручити копію протоколу про адміністративне правопорушення, адже коментована ст. 254 КУпАП визначає випадки коли протокол складається у двох екземплярах: при заподіянні адміністративним правопорушенням шкоди та при вчиненні правопорушень іноземцями.
Під час розгляду протоколу було з'ясовано, що гр. ОСОБА_2 вчинила правопорушення передбачене статтею 150 КУпАП, а саме самовільно замурувала дверний проріз для виходу на покрівлю веранди з мансарди будинку. При розгляді цієї справи було враховано те, що самовільне перепланування було здійснено у допоміжному приміщенні, яке перебуває у спільній власності усіх співвласників.
Згідно пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою. Допоміжні приміщення (кладові, сараї тощо) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що в дійсності було виявлено правопорушення вчинене ОСОБА_1 відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1, та його копії не вручено правопорушнику, також не було роз'яснено прав та обов'язків передбачених ст. 268 КУпАП, що є грубим порушенням прав та законних інтересів позивача з боку відповідача, позивачу не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, таким чином проаналізувавши та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.150 КУпАП є недоведеним, необгрунтованним, вчинене з грубим порушенням норм КУпАП, а тому позов з цих підстав підлягає до часткового задоволення, а постанова адміністративної комісії при Луцьком міськвиконкомі № 80 від 19.03.2009 року скасуванню.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи в квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради, виконавчого комітету Луцької міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
23.03.2009 року ОСОБА_1 отримала поштою постанову № 80 адміністративної комісії при виконкомі Луцької міської ради від 19.03.2009 року про притягнення її до адміністративної відповідальності, постановою встановлено, 19.02.2009 року було виявлено порушення нею правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями в місті, а саме самовільно замурувала дверний прохід для виходу на веранду, за що на неї накладено штраф в сумі 17 гривень.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок.
Колегія суддів звертає увагу на те, що покликання відповідача на те, що останнім було викликано особу на засідання адміністративної комісії Луцької міської ради не заслуговує до уваги, оскільки реєстр відправлень рекомендованих листів від 13.03.2009 року не є підтвердження своєчасного повідомлення особи про засідання комісії, а зворотнє повідомлення про вручення відсутнє у справі.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1, та його копії не вручено правопорушнику, також не було роз'яснено прав та обов'язків передбачених ст. 268 КУпАП, що є грубим порушенням прав та законних інтересів позивача з боку відповідача, позивачу не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, таким чином проаналізувавши та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.150 КУпАП є недоведеним, необґрунтованим, вчинене з грубим порушенням норм КУпАП, а тому позов з цих підстав підлягає до часткового задоволення, а постанова адміністративної комісії при Луцьком міськвиконкомі № 80 від 19.03.2009 року скасуванню.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Луцької міської ради - залишити без задоволення.
Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.10.2009 року у справі № 2а-5413/09 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.Б. Заверуха
ОСОБА_3