24 січня 2012 р. Справа № 72041/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за невикористане речове майно, -
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за невикористане речове майно в розмірі 1602,32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що при проходженні військової служби він перебував на забезпеченні у відповідача, однак належне йому до видачі речове майно не отримав. Оскільки на даний час він виключений зі списків особового складу і речового майна не потребує, то відповідно до наданої відповідачем довідки просить стягнути вартість такого майна.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 червня 2009 року позов задоволено. Постановлено стягнути з військової частини НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за речове майно в сумі 1602,32 грн.
Зазначена постанова мотивована тим, що після звільнення позивач грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно не отримував, а відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення.
Не погоджуючись з прийнятою постановою військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на речовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно з наказом Міністра оборони України № 452 від 26.06.2008 року позивача виключено зі списків особового складу Збройних Сил України. Наказом начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 за № 215 від 18.09.2008 року позивач був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Згідно довідки № 629 військової частини НОМЕР_1 від 30.10.2008 року, сума грошової компенсації за речове майно, яке належить до виплати позивачу становить 1602,32 грн.
З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини та наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч.1 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 27 Положення «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1444 від 28.10.2004 року передбачено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Постанова набула чинності в день її прийняття.
Оскільки військова частина, де проходив службу позивач своєчасно речовим майном його не забезпечила, він має право на грошову компенсацію за неотримане речове майно відповідно до наданої відповідачем довідки. Вартість майна, а відповідно і розмір грошової компенсації за неотримане речове майно встановлюється на момент звільнення особи з військової служби.
Таким чином, на день підписання наказу про звільнення з військової служби у вересні 2008 року позивач мав право на отримання грошової компенсації замість неотриманого речового майна в порядку, встановленому Положенням про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444, а відтак, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позову.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, ч. 1 ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17 червня 2009 року у справі № 2а-4003/09 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: О.М. Гінда
В.В. Ніколін