26 січня 2012 р. Справа № 82692/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Заверухи О.Б., Гінди О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.10.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про скасування постанови про спростування неправдивої інформації та стягнення моральної шкоди, -
В жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання неправдивою інформацію, викладену в п.6, 7, 13 Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання. Визнання інформацію викладену в п.6, 7, 13, 14 вказаного Акту, як таку, що порушує її честь та гідність. Зобов'язання відповідачів у письмовій формі спростувати інформацію, викладену в п.6, 7, 13, 14 даного Акту шляхом складання нового Акту без внесення вищевказаної інформації. Стягнення з відповідачів на її користь із кожного по 1000 грн., як завдану моральну шкоду за порушення честі та гідності, яка виразилася в письмовій формі вищевказаного Акту.
Оскаржуваною ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.10.2009 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про скасування постанови про спростування неправдивої інформації та стягнення моральної шкоди.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що зазначена ухвала перешкоджає захистити її права. Відповідачами по даній справі є посадові особи державних органів влади та місцевого самоврядування.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відмовляючи у відкритті провадження ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 275 Цивільного кодексу України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.
У частині 1 статті 277 Цивільного кодексу України зазначено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення проти неї та членів її сім ї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.
Статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин. Оскільки, у даній справі характер спірних правовідносин є цивільно-правовим (незалежно від суб'єктного складу), тому даний позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи в жовтні ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 В,В., ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, І.В. в якому просить визнати неправдивою інформацію, викладену в п.6, 7, 13 Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання. Визнати інформацію викладену в п.6, 7, 13, 14 вказаного Акту, як таку, що порушує її честь та гідність. Зобов'язати відповідачів у письмовій формі спростувати інформацію, викладену в п.6, 7, 13, 14 даного Акту шляхом складання нового Акту без внесення вищевказаної інформації. Стягнути з відповідачів на її користь із кожного по 1000 грн. як завдану моральну шкоду за порушення честі та гідності, яка виразилася в письмовій формі вищевказаного Акту.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно п. 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Цивільного кодексу України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.
У частині 1 статті 277 Цивільного кодексу України зазначено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення проти неї та членів її сім ї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.
Статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин. Оскільки, у даній справі характер спірних правовідносин є цивільно-правовим (незалежно від суб'єктного складу), тому даний позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Даний спір не може розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства, оскільки такий спір не має публічно-правового характеру , навіть якщо в ньому стороною виступає суб'єкт владних повноважень. Цей спір не є публічно правовим, а тому не підлягає вирішенню судами в порядку адміністративного судочинства.
Вказані обставини відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті провадження. Частиною 5 ст. 109 КАС України передбачено, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.10.2009 року у справі № 2а-1729/09 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.Б. Заверуха
ОСОБА_10