24 січня 2012 р. Справа № 80742/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Заверухи О.Б.,
суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року у справі за позовом управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними, скасування вимоги та постанови, -
У вересні 2009 року УМВС України в Івано-Франківській області звернулося до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Головного управлінні юстиції в Івано-Франківській області в якому просило: визнати неправомірними дії головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Івано-Франківській області по винесенню вимоги від 16.09.2009 року вих. № 05-12/2935 та постанови від 16.09.2009 року ВП № 13419526 про накладення штрафу; скасувати вимогу державного виконавця від 16.09.2009 року вих. № 05-12/2935 та постанову від 16.09.2009 року ВП № 13419526 про накладення штрафу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що при виконанні судового рішення про поновленні на посаді в органах МВС ОСОБА_1 та стягнення на його користь коштів за вимушений прогул державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області діяв в порушення вимог чинного законодавства, а пред'явлені ним в ході виконавчого провадження вимоги до УМВС та постанова про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду без поважних причин є незаконними.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що дії державного виконавця по винесенню постанови про накладення штрафу та вимоги про зобов'язання надати державному виконавцю належним чином завірену копію акту, який би підтверджував факт поновлення на роботі та фактичний доступ ОСОБА_1 до виконання обов'язків є законними, а відтак, відсутні підстави для задоволення позову.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, УМВС України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 18.06.2009 року за заявою стягувача - ОСОБА_1 державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС головного управління юстиції в Івано-Франківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду № 2а-3832 від 02.06.2009 року про зобов'язання начальника УМВС України в Івано-Франківській області поновити ОСОБА_1 на службі в ОВС та на посаді начальника сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Галицького РВ УМВС України в Івано-Франківській області з 19.03.2008 року та надано позивачу строк для добровільного виконання рішення суду та виконавчого листа до 25.06.2009 року.
На виконання постанови суду позивачем видано наказ від 25.06.2009 року за № 77 о/с, яким скасовано пункт наказу УМВС України в Івано-Франківській області від 14.03.2008 року № 70 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_1 з 14.03.2008 року, та зазначено вважати ОСОБА_1 таким, що перебуває у розпорядженні УМВС з 25.06.2009 року.
11.08.2009 року видано наказ №96 о/с про відміну пункту наказу УМВС України в Івано-Франківській області № 77о/с від 25.06.2009 року в частині виведення у розпорядженні УМВС з 25.06.2009 року ОСОБА_1, вважати його на посаді начальника сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Галицького РВ УМВС в Івано-Франківській області.
Постановою державного виконавця від 19.08.2009 року на боржника - УМВС України в в Івано-Франківській області державним виконавцем накладено штраф у розмірі 510 грн. та зобов'язано виконати в повному обсязі рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді у строк до 27.08.2009 року.
16.09.2009 року за невиконання боржником в повному обсязі рішення суду державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі в сумі 1020 грн.
16.09.2009 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень начальнику УМВС України в Івано-Франківській області направлено вимогу державного виконавця про надання копії акту, який підтверджував би факт поновлення ОСОБА_1 на роботі з 19.03.2008 року як незаконно звільненого працівника та забезпечити фактичний допуск ОСОБА_1 до виконання попередніх обов'язків.
З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини та наявні у справі докази колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно статті 77 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.
Частиною 2 статті 77 вищевказаного закону зазначено,що у разі невиконання власником або уповноваженим ним органом (посадовою особою) рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника державний виконавець застосовує до них штрафні санкції та інші заходи, передбачені цим Законом.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки при вчиненні оскаржуваних дій та прийнятті оскаржуваної постанови державний виконавець діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Частиною другою даної статті передбачено, що постанова державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до суду в 10-денний строк.
Посилання апелянта на виконання судового рішення колегія суддів до уваги не бере, оскільки на виконання рішення суду про поновлення на посаді начальника ВГІРФО Галицького РВ УМВС в області ОСОБА_1 позивачем - УМВС 25.06.2009 року було видано наказ про перебування у розпорядженні УМВС ОСОБА_1 з 25.06.2009 року, а 11.08.2009 року наказ про відміну пункту наказу УМВС в області №77о/с від 25.06.2009 року в частині виведення у розпорядження УМВС з 25.06.2009 року ОСОБА_1, вважати його на посаді начальника сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Галицького РВ УМВС в області.
В той же час, до виконання обов'язків начальника сектору ОСОБА_1 так і не приступив, оскільки дана посада скорочена, що підтверджується витягом із штату УМВС України в Івано-Франківській області. Акт про фактичне допущення ОСОБА_1 до виконання попередніх обов'язків позивач відповідачу не надав.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що виконання рішення про поновлення на роботі ОСОБА_1 не можна вважати завершеним, а відтак, оскаржувані дії державного виконавця та постанова про накладення штрафу є правомірними.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, ч. 1 ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року по справі № 2а-2637/09 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: О.М. Гінда
ОСОБА_2