24 січня 2012 р. Справа № 85583/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Заверухи О.Б.,
суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сихівського районного суду міста Львова від 26 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Державтоінспекції ГУ МВС України у Львівській області, інспектора БДПС ВДАІ міста Львова ОСОБА_2 про скасування постанови, -
У серпні 2009 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до управління Державтоінспекції ГУМВС України у Львівській області, інспектора БДПС ВДАІ міста Львова ОСОБА_2 в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВС №001523 від 24.07.2009 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначав про те, що оскаржувана постанова відповідача є незаконною, а відтак, підлягає скасуванню.
Постановою Сихівського районного суду міста Львова від 26 жовтня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що допущене позивачем порушення Правил дорожнього руху України мало місце, було належним чином зафіксоване, а відтак, оскаржувана постанова є законною.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позов.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції неповністю з»ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 24.07.2009 року о 16 год. 00 хв., позивач, керуючи автомобілем марки «Опель Астра» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Луганській у м. Львові, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, чим допустив порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут».
На підставі вищенаведеного, 24.07.2009 року відповідачем було винесено постанову серії ВС №001523 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини та наявні у справі докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про законність оскаржуваної постанови з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 КпАП України перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 кілометрів на годину, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, початку руху, зміни напрямку руху, проїзду спеціальних транспортних засобів тягнуть за собою накладення штрафу від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення від 24.07.2009 року за порушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП на позивача накладено штраф у розмірі 255,00 грн. за перевищення швидкості руху автотранспортного засобу, швидкість якого вимірювалась приладом «Беркут».
За інформацією ДП «Укрметртестстандарт» вимірювач швидкості «Беркут» не відноситься до технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Тому покази даного прибору не можуть служити доказом у справі про вчинення правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП.
Таким чином, застосування цього технічного засобу для фіксації адміністративних правопорушень, суперечить вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення та порушує конституційні права громадян.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з підтвердженою відповідністю.
Таким чином, перед застосуванням на території України відповідний прилад повинен пройти державну експертизу в Держслужбі спецзв'язку і захисту інформації України.
На час виникнення спірних правовідносин наявний у працівників Державної автомобільної інспекції прилад не можна вважати автоматичним засобом фото- або відео- фіксації, оскільки він знаходився у співробітників Державної автомобільної інспекції, управлявся ними безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, такі як швидкість, об'єкт зйомки, його режими і т. п).
Крім цього, у матеріалах справи відсутній експертний висновок або сертифікат відповідності приладу, яким було зафіксовано порушення Правил дорожнього руху (прилад «Візир»), тому будь-яка інформація з цього приладу враховуватися при розгляді справи не може.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з»ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За правилами ч.1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, апеляційний розгляд даної справи проігнорував та правомірності свого рішення перед судом не довів.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позов задоволенню.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповністю з»ясував обставини справи, його висновки не відповідають обставинам справи, має місце порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, ч.1 ст. 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Постанову Сихівського районного суду міста Львова від 26 жовтня 2009 року у справі №2а-1096/09 скасувати та прийняти нову про задоволення позову.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВС №001523 від 24.07.2009 року, прийняту інспектором БДПС ВДАІ міста Львова ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :О.Б. Заверуха
Судді : О.М. Гінда
ОСОБА_3