24 січня 2012 р. Справа № 55401/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Заверухи О.Б.,
суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Франківського районного суду міста Львова від 04 травня 2011 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 в якому просила: визнати дії відповідача щодо відмови у забезпеченні речовим майном чи виплати компенсації за належне їй речове майно неправомірними; зобов'язати відповідача виплатити їй грошову компенсацію за невикористане речове майно у сумі 5634,31 грн.
Ухвалою судді Франківського районного суду міста Львова від 04 травня 2011 року позовну заяву повернуто позивачу.
Вказана ухвала мотивована тим, що у відповідності до статті 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним не підсудні справи щодо спорів з приводу речового майна, пайків або грошової компенсації замість них, а відтак, позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В апеляційній скарзі вказує на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу судді без змін з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суддя виходив з того, що вказана справа не підсудна Франківському районному суду міста Львова за правилами предметної підсудності.
Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку судді з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 в якому просила: визнати дії відповідача щодо відмови у забезпеченні речовим майном чи виплати компенсації за належне їй речове майно неправомірними; зобов'язати відповідача виплатити їй грошову компенсацію за невикористане речове майно у сумі 5634,31 грн.
Частиною 1 статті 18 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Враховуючи те, що в даному випадку йдеться про спір, який пов'язаний з проходженням публічної (військової) служби, колегія вважає, що суддя суду першої інстанції постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви з підстав порушення правил предметної підсудності прийшов до вірного висновку про наявність правових підстав для цього, оскільки місцевим загальним судам як адміністративним судам не підсудні спори з приводу проходження публічної (військової) служби.
Посилання апелянта на п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України в обґрунтування своїх доводів колегія вважає помилковими, оскільки такий не містить в переліку справ підсудних місцевим загальним судам як адміністративним спорів щодо одержання грошової компенсації замість неотриманого речового майна.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що суддя суду першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судді, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, ч. 1 ст. 197, п.1 ч.1 ст.199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Франківського районного суду міста Львова від 04 травня 2011 року про повернення позовної заяви у справі № 2-а-976/11 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :О.Б. Заверуха
Судді : О.М. Гінда
В.В. Ніколін