17 жовтня 2011 р. Справа № 7208/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Носа С.П., Шавеля Р.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовківському районі Львівської області на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 25.11.2010 року у справі за позовом Станкевич ОСОБА_1 ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Жовківському районі Львівської області про нарахування підвищення до пенсії як дитині війни,-
В березні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до УПФУ про нарахування підвищення до пенсії як дитині війни за період 2007-2008 років.
Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 25.11.2010 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано УПФУ здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з врахуванням проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, УПФУ подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими обмежується дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цих Рішень. При цьому згідно п.п. 5,6 резолютивної частини, рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги, вірно виходив з того, що невиплата підвищення до пенсії позивачу заподіяна протиправними діями відповідача. Колегія суддів вважає вірним способом відновлення порушеного права позивача покладення обов'язку на відповідача провести належне нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням виплачених позивачу сум.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо застосування строку звернення до адміністративного суду відповідно до ч.2 ст.99 КАС України в редакції до 07.07.2010 року та про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог щодо виплати підвищення до пенсії за 2007 рік, оскільки позивачем не наведено поважних причин пропуску строку, а на його застосуванні наполягав відповідач. Відтак, зобов»язання нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам справи та наявним у ній доказам.
Оскільки правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії дітям війни є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовківському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Жовківського районного суду Львівської області від 25.11.2010 року у справі № 2а-126/10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя С.П. Нос
суддя Р.М. Шавель