17 жовтня 2011 р. Справа № 86507/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
Головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів Носа С.П., Шавеля Р.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.10.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення додаткових видів грошового забезпечення,-
У вересні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив зобов'язати відповідача виплатити на його користь існуючу заборгованість, а саме з матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2009 року позов задоволено. Зобов'язано стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2008 рік в сумі 1038, 25 грн., матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в сумі 1038, 25 грн., грошову допомогу на оздоровлення за 2009 рік в сумі 1123 грн., а разом 3199, 50 грн. заборгованості.
Вказану постанову оскаржив відповідач - військова частина НОМЕР_1 , яка в поданій апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення постановлене з порушенням норм чинного законодавства, в зв'язку з чим просить постанову скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Як на доводи в своїй апеляційній скарзі позивач покликається на те, що відповідач не є розпорядником коштів, тому для виплати винагороди за тривалу безперервну військову службу в Збройних Силах України, грошової допомоги на оздоровлення у разі вибуття в щорічну основну відпустку за поточний рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (один раз на рік) та інших видів грошового забезпечення військовослужбовців кошти надходять від довольчого органу, а саме в/ч. НОМЕР_2 .
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Відповідно до Інстукції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверженої Наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260, а саме п. 33.1 - 33.2 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги, а тому доводи апеляційної скарги стосовно неналежного відповідача щодо виплати допомоги до уваги колегією суддів не приймаються.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 №50 від 06.03.2008 року, довідки № 1083 від 27.08.2009 року, виданої командуванням військової частини НОМЕР_1 позивачу у відповідності до поданого клопотання нараховано матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік у розмірі 1038,25 грн., грошову допомогу на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 1038,25 грн., а згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №51 від 16.03.2008 року - грошову допомогу на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 1123 грн. Заборгованість по вказаній виплаті визнана самим відповідачем, що підтверджується довідкою № 1083 від 27.08.2009 року, однак не виплачена у зв'язку з відсутністю коштів.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції щодо необхідності зобов'язання відповідача здійснити виплату вказаної заборгованості.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2009 року у справі 2а-8167/09 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
Судді С.П. Нос
Р.М. Шавель