18 жовтня 2011 р. Справа № 74475/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Заверухи О.Б.,
суддів - Богаченка С.І., Ніколіна В.В.,
при секретарі судового засідання - Янош М.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області про скасування постанови, -
У липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначав про те, що дії інспектора є неправомірними оскільки йому згідно єдиного державного реєстру підприємств та організацій України як фермеру дозволено такі види діяльності як добування та агломерація торфу та рибальство; надання послуг в рибальстві. Крім того, ним розроблено проектну документацію на влаштування водойм згідно якої його зобов'язано вивезти землю за межі території діяльності. Вважає, що адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 47 КУпАП він не вчиняв, а відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2009 року позов задоволено. Визнано незаконною та скасовано постанову №01058 про накладення адміністративного стягнення від 19 червня 2009 року державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 47 ч.1 КпАП України. Провадження в справі закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач має дозвіл на відповідні види діяльності згідно яких він проводить влаштування водойм в урочищі «Підкраки і нижні Краки». Виконуючи завдання робочого проекту, він вивозить за межі території ділянки та реалізовує торфосуміш, а не торф. Відтак, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, що передбачене ст. 47 ч. 1 КУпАП.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Так, зазначає про те, що позивач, не маючи встановленого законом дозволу на користування надрами глибиною понад 2 метри, видобував торф із застосуванням спеціальної техніки з метою подальшого продажу.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача проведено перевірку позивача щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства за результатами якої складено Акт перевірки від 21.05.2009 року.
На підставі Акту перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 голову фермерського господарства «Марусячин» в м. Бурштин, Галицького району, Івано-Франківської області за організацію реалізації торфосуміші без отримання спеціального дозволу на користування надрами, що передбачено ч.1 ст. 47 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн.
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 47 КУпАП (Самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на надра).
Проте, колегія суддів з обґрунтованістю такого висновку погодитись не може з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи - фермерського господарства ОСОБА_1 № 643072 позивач є головою фермерського господарства «Марусячин Остап Степанович» та займається такими видами діяльності: змішане сільське господарство; добування та агломерація торфу; рибальство, надання послуг у рибальстві; виробництво, надання послуг у рибництві.
Згідно пояснюючої записки робочого проекту «Влаштування водойм в урочищах «Підкраки і нижнє Краки» фермерського господарства ОСОБА_1 біля м. Бурштина, Галицького району, Івано-Франківської області запроектовані такі заходи: будівництво водойми - влаштування ложа водойм відбувається шляхом розчистки ділянок під водойми, в верхньому торфяно-болотному шарі ґрунту шляхом виїмки цього ґрунту екскаваторними механізмами і вивозу його за межі території ділянок, для розкриття цього ґрунту по інших малопродуктивних ділянках та для потреб інших землекористувачі. Сесією Бурштинської міської ради від 29.08.2008 року розглянуто питання про затвердження робочого проекту «Влаштування водойм».
В той же час, при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги положення статті 23 Кодексу України про надра (в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваної постанови) якою визначено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб. Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими ОСОБА_2 народних депутатів та органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на місцях.
Таким чином, згідно з цією статтею позивач має право без спеціального дозволу видобувати торф загальною глибиною розробки до двох метрів лише для своїх господарських і побутових потреб. В той же час, відповідачем встановлено факти його реалізації позивачем без отримання спеціального дозволу, а відтак, колегія вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, а дії відповідача при її прийнятті правомірними.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 3 ст. 198, п.п. 1, 3, 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області задовольнити повністю.
Постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2009 року по справі № 2а-5389/09 - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст постанови
виготовлений та підписаний
20.10.2011 р
Головуючий :О.Б. Заверуха
Судді : С.І. Богаченко
ОСОБА_3