18 жовтня 2011 р. Справа № 73403/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Заверухи О.Б.,
суддів - Богаченка С.І., Ніколіна В.В.,
при секретарі судового засідання Янош М.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Бучачгаз» до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
У липні 2009 року ВАТ по газопостачанню та газифікації «Бучачгаз» звернулось до суду з позовом до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 43/0000042300/0 від 19.03.2009 року, № 82/0000142300/1 від 21.05.2009 року та № 121/0000142300/2 від 24.06.2009 року.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначало, що на підставі акта перевірки від 13.03.2009 року № 124/23-21136689, відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 43/0000042300/0 від 19.03.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання по сплаті частини прибутку (доходу) підприємства до Державного бюджету України в розмірі 18477,00 грн. та 9919,00 грн. штрафних санкцій. У зв'язку з незгодою з даним рішенням, 26.03.2009 року була подана скарга, в результаті розгляду якої податкове повідомлення - рішення в частині застосування штрафних санкцій скасоване і винесено наступне податкове повідомлення-рішення № 81/0000042300/1 від 21.05.2009 року, яким залишено основний платіж 18477,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 680,00 грн. Крім цього, 21.05.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 82/0000142300/1 про застосування штрафних санкцій в сумі 9579 грн. Незважаючи на подані скарги на вказані податкові повідомлення-рішення, рішенням № 121/0000142300/2 від 24.06.2009 року дублюється застосування штрафних санкцій в розмірі 9579 грн. Однак, при цьому відповідачем не враховано, що сфера регулювання ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Порядку відрахування господарськими організаціями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)», затвердженого Постановою КМУ від 29.01.2007 року № 68, на підставі яких було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, не поширюється на діяльність ВАТ «Бучачгаз» і сплата частини прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства до загального фонду Державного бюджету є безпідставною та необґрунтованою.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення - рішення Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції: № 43/0000042300/0 від 19.03.2009 року про сплату 28396,00 грн. з них за основним платежем 18477,00 грн. та 9919,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 81/0000042300/1 від 21.05.2009 року про суму податкового зобов'язання за основним платежем 18477,00 грн. та 680,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 82/0000142300/1 від 21.05.2009 року про суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 9579,00 грн. № 121/0000142300/2 від 24.06.2009 року про суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 9579,00 грн.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, а відтак, підлягають скасуванню.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Бучацька МДПІ подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що висновки про порушення позивачем чинного законодавства України, яке регулює дані відносини, є правомірними.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Бучацької МДПІ проведено виїзну планову документальну перевірку діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.09.2008 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт №124/23-21136689 від 13.03.2009 року, яким встановлено порушення абзацу 3 ч. 1 ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», абзацу 3 п.2 п.4 «Порядку відрахування господарськими організаціями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)», затвердженого постановою КМУ від 29.01.2007 року № 68 та норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого не нараховано та несплачено до Державного бюджету України частину прибутку (доходу) за І квартал 2007 року у сумі 18477 грн., а також порушення вимог Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед, бюджетами та державними цільовими фондами» не подано до органу державної податкової служби розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету з результатами фінансово-господарської діяльності в 2007 році за І квартал 2007 року, за 1 півріччя 2007 року, за три квартали 2007 року та за 2007 рік.
В акті перевірки також зазначено, що державна частка у статутному фонді ВАТ «Бучачгаз» становить 28,87% - частка НАК «Нафтогаз України», що є 100 % державною компанією і відповідно до діючого законодавства України позивач повинен сплачувати до Державного бюджету України частину прибутку (доходу).
На підставі вищенаведеного, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №43/0000042300/0 від 19.03.2009 року, яким визначено суму податкового зобов»язання по сплаті частини прибутку до загального фонду Державного бюджету в загальній сумі 28396,00 грн. з них - 18477,00 - основний платіж (частина прибутку) та 9919,00 грн. - штрафні санкції.
Вищевказане рішення відповідача оскаржене позивачем, за наслідками чого податкове повідомлення - рішення в частині застосування 9239 грн. штрафних санкцій скасоване і збільшено на 9579,00 грн. суму податкового зобов»язання визначену в спірному податковому повідомленні - рішенні в частині штрафних санкцій, в тому числі у розмірі 9239,00 грн. на 340,00 грн. з посиланням на ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Також відповідачем 21.05.2009р. прийняті податкові повідомлення-рішення № 81/0000042300/1, яким залишено основний платіж 18477,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 680,00 грн. та № 82/0000142300/1 про застосування штрафних санкцій в сумі 9579 грн., а 24.06.2009 року - № 121/0000142300/2 про застосування штрафних санкцій в розмірі 9579 грн., оскільки позивач не проводив за результатами фінансово-господарської діяльності у першому кварталі 2007 року відрахувань до загального фонду Державного бюджет України, так як 28,87% акцій позивача знаходиться в статутному фонді НАК «Нафтогаз України» яка є державним акціонерним товариством відкритого типу і відповідно ці акції позивача державною власністю.
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю таких висновків суду першої інстанції з наступних підстав.
Як вбачається з Статуту ВАТ «Бучачгаз», листа №01-6/4104 від 19.10.2005 року Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, розпорядження Фонду державного майна України від 04.09.1998 року № 1480-РРА, акту передачі акцій від 03.08.1998 року №172, виписки з реєстру власників іменних цінних паперів від 27.07.2006 року Тернопільської філії ЗАТ «Приватбанк» у статутному фонді ВАТ «Бучачгаз» державна частка відсутня, НАК «Нафтогаз України» володіє 2493 акціями, що становить 28,868% статутного фонду товариства.
Згідно довідки ЄДРПОУ Головного управління статистики у Тернопільській області ВАТ «Бучачгаз» включено до ЄДРПОУ як приватну не фінансову корпорацію (КІСЕ).
Згідно листа Тернопільського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 03/1312 від 10.08.2009 року, станом на 31.12.2006 року, 31.12.2007 року, 31.12.2008 року в управлінні Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» перебуває 28,867 відсотків простих іменних акцій від статутного капіталу емітента ВАТ по газопостачанню та газифікації «Бучачгаз».
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Порядку відрахування господарськими організаціями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)», в порушення яких позивачу і було винесено спірні податкові повідомлення-рішення, необхідність сплати частини прибутку (доходу) до загального фонду Державного бюджету України, обумовлена наявністю та розміром державної частки у статутному фонді суб'єкта господарювання.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що оскільки позивач не є дочірнім підприємством НАК «Нафтогаз України», частка держави у статутному фонді відсутня, а форма власності приватна, то визначення відповідачем суми податкового зобов'язання позивачу у вигляді відрахування частини прибутку (доходу) до загального фонду Державного бюджету України є неправомірним.
Згідно п.1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов»язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів та державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими Законами України. Відповідно до п.1.5 ст. 1 вказаного Закону штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов»язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Встановлення податків і зборів (обов»язкових платежів) відповідно до ст. 92 Конституції України та ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» проводиться виключно законами про оподаткування, до яких постанови Кабінету Міністрів України та Закони України про Державні бюджети на відповідні роки, не належать. Згідно ч.7 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.
Згідно з статтями 13, 14. 15 Закону України «Про систему оподаткування», якими встановлено перелік видів податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України, такий платіж, як частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до державного бюджету, до податків, зборів (обов'язкових платежів) не відноситься, за виключенням дивідендів, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами (ч.3, п.1, ст. 14 цього Закону).
Зміст наведених норм свідчить про те, що оскільки частина прибутку, що вилучається, не є податком чи збором, а тому не є податковим зобов»язанням і не може стягуватись за процедурою, передбаченою Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно застосування штрафних санкцій у порядку, передбаченому вищезазначеним Законом, здійснено без достатніх правових підстав і є неправомірним.
З огляду на те, що належність частки в статутному фонді господарського товариства учаснику цивільних відносин визначає його участь у створенні цього товариства, а отже і його статус як учасника господарського товариства, відсутність у складі засновників (учасників) ВАТ по газопостачанню та газифікації «Бучачгаз» держави в особі уповноваженого органу означає відсутність в статутному фонді акціонерного товариства частки (акцій, паїв), що належать державі, незалежно від того, що держава є одноособовим власником всіх акцій НАК «Нафтогаз України».
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року по справі № 2а-1985/09 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :О.Б. Заверуха
Судді : С.І. Богаченко
ОСОБА_1
Повний текст ухвали
виготовлений та підписаний
19.10.2011 року