11 жовтня 2011 р. Справа № 83768/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Заверухи О.Б.,
суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 08 липня 2009 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Рівне до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Рівне про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення витрат на виплату та доставку сум щомісячної державної адресної допомоги, -
У грудні 2008 року УПФУ в м. Рівне звернулось до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Рівне про зобов'язання відповідача вчинити дії по прийняттю до заліку сум згідно із актом щомісячної звірки витрат особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з урахуванням сум виплаченої щомісячної державної адресної допомоги за квітень-листопад 2008 року, стягнення з відповідача витрат на виплату і доставку сум виплаченої щомісячної державної адресної допомоги за період з квітня по листопад 2008 року в сумі 686251,40 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що за результатами щомісячних звірок взаємних розрахунків за квітень - листопад 2008 року, відповідач відмовився взяти до відшкодування кошти, витрачені позивачем на виплату щомісячної державної адресної допомоги особам, постраждалим від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також витрати позивача з виплати і доставки вищезазначених платежів всього на суму 686251,40 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 08 липня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки відшкодування витрат на адресну державну соціальну допомогу до пенсії Порядком відшкодування витрат не передбачено, а джерелами їх відшкодування є джерела виплати зазначених пенсій. Щодо відшкодування виплат на доставку допомоги, то вони не підлягають до відшкодування у зв'язку з відсутністю підстав для відшкодування адресної допомоги. Стосовно відшкодування витрат понесених на виплату пенсій громадянам, які отримали травми за межами України, то правові підстави для цього також відсутні.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, УПФУ в м. Рівне подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до відповідача за проведенням звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та підписанням актів щомісячної звірки за період квітень-листопад 2008 року.
За вказаний період відповідачем не прийнято до заліку на відшкодування витрати на виплату щомісячної державної адресної допомоги та витрати на її доставку в сумі 686251,40 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та поданої позивачем позовної заяви, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на затверджений правліннями обох фондів Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, пов'язаних з нещасним випадком на виробництві від 04.03.2003 року № 5-4/4.
Колегія суддів вважає, що відмовляючи в задоволенні вимог про зобов'язання відповідача включити до акту щомісячної звірки витрат щомісячну державну адресну допомогу до пенсії за період з квітня по грудень 2008 року, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність правових підстав для цього, оскільки порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 року № 5-4/4, встановлює обов»язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сплачувати спірні внески до УПФ України. У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.
Судом першої інстанції також встановлено, що спірна сума є державною адресною допомогою до пенсії, яка призначена і виплачена пенсіонерам, яким виплачується пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання і призначена вона у відповідності до Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 «ОСОБА_1 питання пенсійного забезпечення громадян». Цією постановою передбачено, що така адресна допомога здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога. У відповідності до Порядку, який було затверджено Постановою Правління обох фондів 04.03.2003 року і розроблено на виконання положень Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві», встановлено, що Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду - витрат на виплату пенсій, пов'язаних із настанням нещасного випадку на виробництві.
Відповідно до п. 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професій захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що даний перелік є вичерпним і до нього не внесено «адресну допомогу до пенсії», яка призначена і виплачена позивачем згідно Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 «ОСОБА_1 питання пенсійного забезпечення громадян». А відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача коштів на виплату та доставку адресної допомоги не підлягає до задоволення.
Щодо відшкодування витрат понесених на виплату пенсій громадянам, які отримали травми за межами України, то відповідно до статей 21, 28 Закону № 1105 Фонд здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги в разі настання страхового випадку, в тому числі і виплату пенсій. При цьому статтею 35 цього Закону та Інструкцією про порядок передачі документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві від 24.04.2001 р. № 10, передбачено перелік документів, що подаються до робочих органів Фонду для призначення страхових виплат.
Відповідно до статті 3 Угоди країн - учасниць СНД про гарантії прав громадян держав співдружності у галузі пенсійного забезпечення (дата підписання, дата набуття чинності 13.03.1992 р.) призначення та виплата пенсій громадянам інших країн - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення та членам їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення, несе держава, яка надає забезпечення. Потерпілі, які отримали каліцтво за межами України не є застрахованими в Україні і за них не сплачувалися до Фонду страхові внески. Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави для відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, ч.1 ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 08 липня 2009 року у справі №2а-9284/08 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :О.Б. Заверуха
Судді : В.М. Багрій
ОСОБА_1