Справа: № 826/13919/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
07 жовтня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сорочко Є.О.
суддів: Земляна Г.В.
Межевич М.В.
за участю секретаря Грисюк Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича, за участю третьої особи без самостійних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова В.В. про визнання протиправною бездіяльність щодо невключення позивача до списку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта банк"; зобов'язання включення позивача до такого списку; зобов'язання подання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформації щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом, із зазначенням відповідної суми.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року зупинено провадження в адміністративній справі до розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням Конституції України та вирішення питання про відкриття провадження Конституційним Судом України.
На вказану ухвалу ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для постановлення оскаржуваної ухвали стало те, що у конституційному провадженні Конституційного Суду України перебуває на розгляді подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням Конституції України, результат розгляду якого впливає на законодавче врегулювання спірних правовідносин та правильне вирішення справи.
Відповідно до позовної заяви, підставою для звернення позивача до суду стало те, що відповідачем не включено позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта банк", на підставі договору банківського вкладу (депозиту), який укладено між банком та позивачем, як з фізичною особою. Така бездіяльність, на думку позивача, перешкоджає його праву на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та суперечить приписам Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Колегія суддів зазначає, що у конституційному провадженні Конституційного Суду України перебуває на розгляді подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.
Згідно з інформацією на офіційному сайті Конституційного Суду України (http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/283136), вищезазначене подання Верховного Суду України перебуває на розгляді у колегії суддів Конституційного Суду України.
Питання конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» має суттєве значення для правильного та об'єктивного розгляду даної справи, оскільки спірні правовідносини, зокрема регулюються положеннями цього Закону.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Згідно положень пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", - у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст. 150 Конституції України може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядової інстанції в будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, за результатами розгляду конституційного подання щодо конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правове регулювання відносин, пов'язаних із функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, в залежності від рішення Конституційного Суду України може змінитися. Тому прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній адміністративній справі до результатів розгляду судом конституційної юрисдикції зазначеного подання, є неможливим.
Отже, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність зупинення провадження в адміністративній справі до розгляду Конституційним Судом України вказаного подання Верховного Суду України.
Посилання позивача на положення ст. 152 Конституції України, згідно якої правові акти або окремі положення втрачають чинність лише з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, як на підставу, що свідчить про відсутність впливу результату розгляду такого подання на правовідносини, які склалися раніше, - є необґрунтованими. Так, позовна заява містить вимоги щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, тобто в подальшому, після моменту виникнення спірних правовідносин. При цьому, процедура вчинення таких дій врегульовується законодавством на час їх вчинення.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо зупинення провадження в адміністративній справі, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року - без змін, оскільки вона постановлена з дотриманням норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
головуючий суддя Сорочко Є.О.
судді: Земляна Г.В.
Межевич М.В.
Повний текст ухвали складено 07.10.2015 року
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Земляна Г.В.
Межевич М.В.