Справа: № 826/2180/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
01 жовтня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,
при секретарі - Дроздовій М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 08 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент Груп» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У лютому 2015 року ТОВ «Офіс Менеджмент Груп» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 30 грудня 2014 року № 0000912204.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 08 травня 2015 року вказаний адміністративний позов був задоволений.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач не надав доказів фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Прод-Ресурс» та ПП «Пром-Тех-Снаб».
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 08 травня 2015 року - без змін виходячи із наступного.
Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Офіс Менеджмент Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Прод-Ресурс» та ПП «Пром-Тех-Снаб» за період з 01 по 31 серпня 2014 року, про що складено акт від 30 грудня 2014 року № 1452/26-54-22-04-07/39096973.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 30 грудня 2014 року № 0000912204, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1617570 грн. 00 коп., з яких 1078380 грн. 00 коп. - за основним платежем та 539190 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.
Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу ТОВ «Офіс Менеджмент Груп» звернулося до суду з позовом про його скасування.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Офіс Менеджмент Груп» суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами підтвердив фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ «Прод-Ресурс» та ПП «Пром-Тех-Снаб».
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Судом встановлено, що ТОВ «Офіс Менеджмент Груп» перебувало у правовідносинах з ТОВ «Прод-Ресурс» та ПП «Пром-Тех-Снаб». На підставі податкових накладних, складених зазначеними контрагентами, позивач задекларував податковий кредит у розмірі 1078380 грн. 00 коп.
ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві вважає такі дії ТОВ «Офіс Менеджмент Груп» неправомірними з огляду на те, що аналіз податкової інформації щодо зазначених товариств свідчить про неможливість здійснення ними господарських операцій.
Так, податковим органом було встановлено, що за період діяльності з 01 липня по 31 серпня 2014 року на адресу ТОВ «Прод-Ресурс» контрагентами-постачальниками не були виписані та зареєстровані податкові накладні на весь обсяг поставленого товару, а виписані постачальниками та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкові накладні не відповідають обсягу та номенклатурі поставленого ТОВ «Прод-Ресурс» на користь покупців товару.
Разом з тим, непідтвердження господарських операцій між ТОВ «Прод-Ресурс» та іншими контрагентами, ніж ПАТ «Офіс Менеджмент Груп», не свідчить про безтоварності операцій між позивачем та вказаним контрагентом.
Також податковим органом було встановлено, що номенклатура товарів (робіт, послуг) зазначена у податкових накладних ПП «Пром-Тех-Снаб» не відповідає предмету договору, що був укладений із ТОВ «Офіс Менеджмент Груп».
Дослідивши податкові накладні, що були виписані ПП «Пром-Тех-Снаб», колегія суддів встановила, що зазначені у них суми податку на додатну вартість не перевищують 10000 грн. 00 коп. Також судом встановлено, що зазначені податкові накладні були виписані у травні 2014 року.
У відповідності до п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України податкові накладні, у яких сума податку на додану вартість становить до 10000 грн. 00 коп., підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних лише з 01 січня 2015 року.
Таким чином, податкові накладні, виписані ПП «Пром-Тех-Снаб», не підлягали реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. У зв'язку з цим у податкового органу була відсутня інформація про номенклатуру товарів (робіт, послуг), які були поставлені ПП «Пром-Тех-Снаб» позивачу.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що обставини, на підставі яких відповідач дійшов висновку про безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Прод-Ресурс» і ПП «Пром-Тех-Снаб» є необґрунтованими.
В адміністративному судочинстві діє принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту за операціями з ТОВ «Прод-Ресурс» і ПП «Пром-Тех-Снаб», позивач зобов'язаний надати суду документи щодо виконання договорів, укладених із вказаними контрагентами.
Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.
Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Із вказаної норми права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг.
Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.
Із приєднаних до матеріалів справи документів вбачається, що основним видом діяльності ТОВ «Офіс Менеджмент Груп» є надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна. Послуги, які позивач замовляв у ТОВ «Прод-Ресурс» і ПП «Пром-Тех-Снаб», пов'язані із здійснення зазначеного виду діяльності.
Так, між ТОВ «Офіс Менеджмент Груп» та ПП «Пром-Тех-Снаб» був укладений договір № 15-05-2014-001 від 15 травня 2014 року. Згідно вказаного договору ПП «Пром-Тех-Снаб» зобов'язувалося встановити систему кондиціонування на об'єктах за адресою: м. Київ, просп. Московський, 9 та забезпечити їх обслуговування. Офіси, в яких необхідно виконати відповідні роботи, визначалися на підставі службової записки головного інженера ТОВ «Офіс Менеджмент Груп». Перелік необхідних робіт зазначався у додатках до договору № 15-05-2014-001 від 15 травня 2014 року. Факт виконання робіт сторони договору фіксували шляхом підписання актів здачі-прийняття робіт (послуг).
На підтвердження фактичного укладення та виконання договору № 15-05-2014-001 від 15 травня 2014 року позивач надав до суду копії відповідних службових записок, додатків до договору, актів здачі-прийняття робіт (послуг), а також податкових накладних.
Зазначені документи в повному обсязі розкривають зміст господарських операцій між ТОВ «Офіс Менеджмент Груп» та ПП «Пром-Тех-Снаб», а також підтверджують фактичне виконання ПП «Пром-Тех-Снаб» робіт, обумовлених договором № 15-05-2014-001 від 15 травня 2014 року та додатками до нього.
Між ТОВ «Офіс Менеджмент Груп» та ТОВ «Прод-Ресурс» був укладений договір комплексного рекламно-маркетингового обслуговування № 3 від 30 квітня 2014 року. За вказаним договором ТОВ «Прод-Ресурс» зобов'язувалося виконати роботи із виготовлення зовнішньої реклами та відповідних їй рекламних засобів, а також із розміщення реклами.
Перелік та вартість робіт з комплексного рекламно-маркетингового обслуговування на серпень 2014 року були визначені у додатку № 4 від 30 липня 2014 року. Згідно вказаного документа ТОВ «Прод-Ресурс» зобов'язувалося виготовити та розмістити рекламу на тролах, сіті-лайтах, біг-бордах, розтяжках, метролайтах, а також виготовити радіоролики, які розмістити на радіо, та аудіо-візуальні ролики, які розмістити на плазмових панелях в торгових центрах м. Києва. Об'єкти, що рекламуються, знаходяться за адресами: м. Київ, просп. Московський, 9 та м. Київ, вул. Червонопрапорна, 34.
На підтвердження фактичного виконання зазначених робіт позивач надав суду копії макетів реклами та комерційної пропозиції щодо виготовлення та розміщення реклами, підготовлені ТОВ «Прод-Ресурс».
Також позивач надав до суду копії звітів щодо виготовлення та розміщення кожного із вище перерахованих способів реклами і фотоматеріали. У звітах міститься макет реклами, інформація про спосіб її розміщення, адреси розповсюдження та вартість виконаної роботи.
Відповідач вважає зазначені докази недостатніми для підтвердження фактичного отримання ТОВ «Офіс Менеджмент Груп» послуг з комплексного рекламно-маркетингового обслуговування від ТОВ «Прод-Ресурс». На думку податкового органу позивач зобов'язаний був також надати копії ефірних довідок про трансляцію радіороликів та дозволів на розміщення зовнішньої реклами. На підтвердження відсутності у ТОВ «Офіс Менеджмент Груп» та ТОВ «Прод-Ресурс» дозволу на розміщення зовнішньої реклами відповідач надав суду копію листа Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26 січня 2015 року № 059/07-446.
Колегія суддів вважає, що вимога відповідача про надання зазначених документів є необґрунтованою.
У розділі 2 договору № 3 від 30 квітня 2014 року визначено перелік документів, які ТОВ «Прод-Ресурс» зобов'язується надати на вимогу ТОВ «Офіс Менеджмент Груп». Ефірні довідки серед таких документів відсутні.
У відповідності до п. 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМ України від 29 грудня 2003 року № 2067 дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.
Таким чином, дозвіл на розміщення зовнішньої реклами зобов'язаний отримати безпосередній розповсюджувач такої реклами.
Умовами договору № 3 від 30 квітня 2014 року було передбачено, що ТОВ «Прод-Ресурс» зобов'язувалося виготовити та розмістити рекламу. Посилання на те, що ТОВ «Прод-Ресурс» є безпосереднім розповсюджувачем реклами у вказаному договорі - відсутні. Фактичне розміщення реклами могло бути забезпечене ТОВ «Прод-Ресурс» шляхом укладення відповідних договорів із розповсюджувачем зовнішньої реклами, який отримав відповідний дозвіл у встановленому порядку. За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутність у ТОВ «Прод-Ресурс» дозволу на розміщення зовнішньої реклами не може бути беззаперечним доказом того, що операції, обумовлені договором № 3 від 30 квітня 2014 року, не відбувалися.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив фактичне виконання ТОВ «Прод-Ресурс» та ПП «Пром-Тех-Снаб» робіт, передбачених договорами № 3 від 30 квітня 2014 року та № 15-05-2014-001 від 15 травня 2014 року.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Офіс Менеджмент Груп» та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 30 грудня 2014 року № 0000912204.
Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 08 травня 2015 року, та не можуть бути підставами для її скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 08 травня 2015 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві - відмовити.
Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 08 травня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Я.С. Мамчур
О.О. Шостак
Ухвала складена в повному обсязі 06 жовтня 2015 року.
Головуючий суддя Горяйнов А.М.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.