Справа: № 826/1916/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
07 жовтня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2015 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області до публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про зобов'язання вчинити певні дії, -
Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про зобов'язання останнього видати нові довідки про заробітну плату для призначення пенсій на ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 із застосуванням обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу) для призначення пенсій.
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю ухвалою від 24 квітня 2015 року провадження у даній справі - закрив.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про скасування ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством не передбачено право звернення суб'єкта владних повноважень до суду з позовом до юридичної особи, яка не є суб'єктом владних повноважень, про зобов'язання видання нових довідок про заробітну плату для призначення пенсій із застосуванням обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу) для призначення пенсій, тому, як наслідок, зазначену позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та звертає увагу на наступне.
Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, згідно з пунктом 5 частини 2 цієї статті юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Також, відповідно до частини 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Вказані положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються із пунктом 5 частини 4 статті 50 цього ж Кодексу про те, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 280 від 23.07.2014 року, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Проте, ні вказаним Положенням, ні законами України та зазначеними приписами норм процесуального законодавства не встановлено право органів Пенсійного фонду України на пред'явлення адміністративних позовів до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об'єднань, юридичних осіб, які не є суб'єктами владних повноважень про зобов'язання вчинити певні дії, зокрема, зобов'язання ПАТ «Укрнафта» видати нові довідки вищевказаним особам про заробітну плату для призначення пенсій із застосуванням обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу) для призначення пенсій.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що законодавством не передбачено право звернення суб'єкта владних повноважень до суду з позовом до юридичної особи, яка не є суб'єктом владних повноважень, про зобов'язання видання нових довідок про заробітну плату для призначення пенсій із застосуванням обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу) для призначення пенсій, у зв'язку з чим, зазначену позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин ухвалене судом рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Старова Н.Е.
Файдюк В.В.