Головуючий у 1 інстанції - Мельник І.Г.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
07 жовтня 2015 року справа №265/4790/15-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Сіваченка І.В.,
суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргуУправління Пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області на постанову Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17серпня 2015 року у справі № 265/4790/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок пенсії та виплати пенсії,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області(далі - Управління) про визнання дій відповідача неправомірними, про зобов'язання зробити перерахунок пенсії та нарахування пенсії з урахуванням пільгового стажу робіт в районах Крайньої Півночі за період з 13.05.1981 року по 14.05.1984 рік, з 28.05.1984 року по 23.05.1990 рік застосуванням районного коефіцієнта 1,6 з моменту нарахування пенсії з 03.12.2014 року.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 19 травня 2015 року він звернувся до відповідача з питання про призначення пенсії з урахуванням пільгового стажу в районах Крайньої Півночі. 05.06.2015 року письмом відповідача йому було відмовлено в призначені пенсії, оскільки в трудової книжці не має запису про укладення з ним трудового договору у період з 1981-1984, 1984-1990 роки, а також відсутні самі трудові договори, які свідчать про його роботу в районах Крайньої Півночі у період з 13.05.1981 по 14.05.1984 роки, з 28.05.1984 по 23.05.1990 роки.
Позивач вважає таку відмову неправомірною, тому звернувся до суду.
Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 серпня 2015рокупозовні вимогизадоволено частково, а саме:
- визнано неправомірною дії Управління щодо не зарахування до пільгового розрахунку стажу роботи позивача період роботи з 1305.1981р. по 14.05.1984р., з 28.05.1984р. по 23.05.1990р. в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах;
- зобов'язано Управління зарахувати до стажу роботи позивачу період роботи з 13.05.1981р. по 14.05.1984р., з 28.05.1984р. по 23.05.1990р. в районі Крайньої Півночі, на пільгових умовах, а саме зарахувати один рік роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців;
- зобов'язано Управління провести позивачу перерахунок та виплату пенсії з 03.12.2014 року з урахуванням стажу роботи з 13.05.1981р. по 14.05.1984р., з 28.05.1990р. в районі Крайньої Півночі, на пільгових умовах, а саме один рік роботи у вказаний період у районі Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців, з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на пільгове обчислення стажу в півтора разовому розмірі за період його роботи з 13.05.1981 по 14.05.1984 та з 28.05.1984 по 23.05.1990 року, оскільки з наданих ним документів вбачається та не викликає жодного сумніву той факт, що він, працюючи в районі Крайньої Півночі, користувався пільгами, передбаченими Указом від 10 лютого 1960 року.
Відповідач,не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу та вважає, що постанова Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17серпня 2015рокувинесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просить скасувати постанову місцевого суду та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги наведено, щодо Управління не було надано позивачем трудового договору, або довідки із зазначенням періоду роботу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.Ні трудова книжка, ні архівні довідки не містять інформації про те, що позивачем укладались строкові трудові угоди а також про те, що він користується правом на пільгове обчислення пенсії. Відповідно до цього стаж роботи позивача не було зараховано в 1,5 розмірі за період з 13.05.1981р. по 14.05.1984р., з 28.05.1984р. по 23.05.1990р.
Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні з 03.12.2014 року та отримує пенсію за віком, а його трудовий стаж складає 35 років 10 місяців 15 днів.
Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі -Закон № 1788) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п. 4 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV)періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до п. 5 розділу XVПрикінцевих положень Закону № 1058-1V період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" (далі - Указ від 10 лютого 1960 року), постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року (v1908400-67) "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
За приписами наведеної норми (в редакції Закону N 32-V від 26.07.2006) пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач працював в період з 13.05.1981 в Будівельному управлінні №3 комбінату «Якутуглестрой» на посаді транспортного робітника 2 розряду. Зазначений факт підтверджено даними трудової книжки (запис №4). Відповідно до запису №5 позивача звільнено з 14.05.1984 з роботи у зв'язку із закінченням строку трудового договору.
Відповідно до Архівної довідки від 02.04.2014 року №С-597/1, оригінал якої міститься в матеріалах пенсійної справи, в період роботи позивача з 13.05.1981 по 14.05.1984 роки при нарахуванні йому заробітної плати застосовувався районний коефіцієнт 70% та виплачувались надбавки за роботу в умовах Крайньої Півночі. Згідно вказаної довідки вся територія Якутської АРСР (Республіка Саха (Якутія), відноситься до районів Крайньої Півночі відповідно до затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 р. № 1029 Переліку районів Крайньої Півночі та місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на які розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 р. і від 26.09.1967 р. про пільги для осіб, які працюють у цих районах і місцевостях (а.с.6).
Відповідно до трудової книжки (запис №6 8 ) ОСОБА_2 в період з 28.05.1984 по 23.05.1990 року працював в Чулпанському райпо Якпотребсоюза «Холбос» на посаді вантажника бази.
Розпорядженням по Чулпанівському райпо Якпотребсоюза «Холбос» від 24.05.1984 року №177 до заробітної плати позивача нараховувалася Північна надбавка в розмірі 10 відсотків (а.с.7). Виплата Північної надбавки та застосування при розрахунку заробітної плати ОСОБА_2 районного коефіцієнту 70 % за період роботи з 28.05.1984 по 23.05.1990 роки підтверджено Архівною довідкою від 02.04.2014 року №С-597/2. Згідно вказаної довідки підрозділи даної організації дислокувалися на території міста Нерюнгрі і прилеглих селищ Якутській АРСР, які відносяться до районів Крайньої Півночі з наданням відповідних пільг відповідно до нині чинного законодавства. Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затверджений Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 р. № 1029, в редакції Ради Міністрів СРСР від 03.01.1983 № 12, на які розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 р. і від 26.09.1967 р. про пільги для осіб, які працюють у цих районах і місцевостях (а.с.5).
Дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що позивач має право на пільгове обчислення стажу в півтора разовому розмірі за період його роботи з 13.05.1981 по 14.05.1984 та з 28.05.1984 по 23.05.1990 року, оскільки з наданих ним документів вбачається та не викликає жодного сумніву той факт, що він, працюючи в районі Крайньої Півночі, користувався пільгами, передбаченими Указом від 10 лютого 1960 року.
Висновок відповідача про те, що обов'язковою умовою надання пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі один рік роботи за один рік 6 місяців є наявність письмового трудового договору про роботу у вказаній місцевості, суд вважає помилковим з огляду на приписи п.5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України № 1058-1V (в редакції Закону № 32-V від 26.07.2006), згідно до якої пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Тобто, наявність письмового трудового договору не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документу за її вибором.
Враховуючи, що період роботи позивача з 13.05.1981 по 14.05.1984 та з 28.05.1984 по 23.05.1990 р. в районах Крайньої Півночі підтверджується трудовою книжкою та Архівними довідками Муніципальної бюджетної установи «Муніципальний архів Нерюнгрінського району», які наводились вище та є у матеріалах пенсійної справи позивача і в яких зазначено про розповсюдження пільг, передбачених Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", суд вважає, що відповідачем безпідставно було відмовлено позивачу у пільговому розрахунку стажу.
Пенсія позивачу призначена з 03.12.2014 року на підставі його особистої заяви від 18.12.2014 року. Першу виплату пенсії проведено в квітні 2015 року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачу необхідно зобов'язати зарахувати в пільговому обчисленні відповідно до Указу від 10 лютого 1960 року період роботи позивача в районах Крайньої Півночі та в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі з 13.05.1981 по 14.05.1984 та з 28.05.1984 по 23.05.1990 р., зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців та зобов'язати зробити перерахунок пенсії з врахуванням пільгового стажу з 03.12.2014 року.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 23 червня 2015 року в справі № 21-1000а15.
Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова місцевого суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції, відмови в задоволенні апеляційної скарги.
Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області- залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17серпня 2015року у справі № 265/4790/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок пенсії- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: І.В.Сіваченко
Судді: О.О.Шишов
О.О.Чебанов