Єдиний унікальний номер: 448/1011/15-ц
Провадження № 2/448/389/15
08.10.2015 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Стецика Я.Є.,
з участю секретаря - Тхір О.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Довгомостиської сільської ради Мостиського району Львівської області, треті особи - ОСОБА_2, Мостиська державна нотаріальна контора, Реєстраційна служба Мостиського районного управління юстиції Львівської області та Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, про визнання права власності на спадкове майно,
21.09.2015 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 належав її батькові - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стверджує, що матір ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 однак після смерті такої ні вона (позивачка), ні її рідний брат - ОСОБА_2, третя особа по справі, на спадкове майно не претендували. Вважає, що спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв її чоловік ОСОБА_3
Зазначає, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя своїм майном розпорядився та заповів таке саме їй (позивачці). Після смерті батька ОСОБА_3 спадщину прийняла, так як своєчасно звернулася в Мостиську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини. Однак, у зв'язку з тим, що на вказане будинковолодіння немає правовстановлюючих документів, позбавлена можливості в позасудовому порядку отримати документ про право власності на таке.
З огляду на наведені обставини просить суд ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на зазначене будинковолодіння в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3
В судове засідання позивачка не з'явилася, а подала заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить суд справу розглядати без її участі.
Представник відповідача - Довгомостиської сільської ради Мостиського району в судове засідання не з'явилася, а надіслала заяву, в якій зазначила, що проти позову не заперечує та просить розглянути справу у її відсутності.
Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, а подав заяву, в якій зазначив, що позов підтримує, на спадкове майно не претендує та просить розглянути справу без його участі.
Представники третіх осіб - Мостиської державної нотаріальної контори, Реєстраційної служби Мостиського районного управління юстиції та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області в судове засідання не з'явилися і не повідомили про причину своїх неявок, а також не надіслали клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно із ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 відносився до суспільної групи «робітничий двір» та належав подружжю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності, тобто кожен з них мав право на 1/2 частину такого.
Після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, її право власності на 1/2 частку у зазначеному майні перейшло за загальними правилами в порядку спадкування до чоловіка - ОСОБА_3, як до спадкоємця першої черги спадкування за законом, який спадщину прийняв, так як постійно проживав разом із дружиною на час її смерті, внаслідок чого останній, з урахуванням своєї 1/2 частки, став власником спірного будинковолодіння в цілому.
Інші спадкоємці першої черги спадкування за законом, а саме діти спадкодавця ОСОБА_4 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спадщину після смерті матері не прийняли, оскільки на час смерті останньої проживали окремо від неї та у встановлений законом строк не звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3
Як вбачається із матеріалів справи, за життя, а саме 26.02.2009 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким усе своє майно заповів дочці - ОСОБА_1, позивачці у справі, яка спадщину після смерті батька прийняла, подавши до нотаріальної контори у відповідності до вимог ст.1269 ЦК України у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини. Спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині після смерті спадкодавця ОСОБА_3, не має.
Син померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_2, третя особа у справі, на спадщину після смерті батька не претендує, про що зазначив у поданій ним до суду заяві.
Разом із тим, через відсутність правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок позивачка не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, про що отримала відповідне повідомлення від завідувача Мостиської державної нотаріальної контори, у зв'язку із чим звернулася до суду із зазначеним позовом.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами: копіями сторінок із погосподарської книги щодо будинковолодіння ОСОБА_3 по АДРЕСА_1; копією облікової картки об'єкта по господарського обліку на 2011-2015 роки; копією свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4; копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі щодо реєстрації заповіту ОСОБА_3; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3; копією заповіту ОСОБА_3 від 26.02.2009 року; копією свідоцтва про народження ОСОБА_1; копією свідоцтва про одруження між ОСОБА_6 та ОСОБА_1; Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 06.10.2015року; довідками, виданими виконавчим комітетом Довгомостиської сільської ради Мостиського району №591 від 26.02.2014року №296 11.02.2015 року; довідкою КП «Мостиське РБТІ» 1959 від 05.08.2015 року; листом Мостиської державної нотаріальної контори №02-14/453 від 07.09.2015 року.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).
Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У ст.1268 ЦК України зазначається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).
Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Оскільки у даному випадку питання про право позивачки на спадкове майно не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачкою у порядку спадкування.
В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, оспорювання.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено визнання права.
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Власник майна, виходячи з положень ст.392 ЦК України, може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Підсумовуючи вищенаведене та враховуючи те, що спадкодавець ОСОБА_3 на час своєї смерті був власником спірного житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 Львівської області, а позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом усього його майна та прийняла спадщину після смерті батька, беручи до уваги те, що інших спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині та претендують на таку, немає, суд приходить до висновку, що право власності на дане спадкове майно перейшло у порядку спадкування до позивачки, а тому є всі підстави для задоволення позову.
Понесені позивачкою судові витрати по справі, як вважає суд, слід залишити за нею.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 328, 392, 1216, 1218, 1223, 1268-1270, 1297 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", ст.ст. 10, 11, 60, 174, 209, 214-215, 218 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через Мостиський районний суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя підпис Я. Є. Стецик
З оригіналом згідно:
Суддя Я.Є. Стецик
Рішення набрало законної сили:
«__»__________________20__ р.
Суддя Я.Є. Стецик