01 жовтня 2015 року Справа №804/14417/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Ніколайчук С.В.
при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.;
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2;
представника відповідача ОСОБА_3;
представника відповідача ОСОБА_4;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську клопотання представника Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вх. 63706/15) про залишення позовної заяви ОСОБА_1 від 18.09.15р. без руху у справі №804/14417/15 за адміністративним позовом гр. ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, -
18.09.2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від гр.ОСОБА_1 надійшов адміністративний позов до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- поновити строк звернення до суду;
- скасувати наказ ГУ ДМС України у Дніпропетровській області від 05.06.14р. №133-к “Про звільнення ОСОБА_1М.”;
- витребувати від ГУ ДМС України у Дніпропетровській області наступні документи: копію наказу ДМС України від 20.03.12 №173-к про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника ГУ ДМС України у Дніпропетровській області;
- копії листів повідомлень про звільнення від 06.06.14р. №1201/7297 та від 12.06.14р. №1201/7435.
Ухвалою суду від 21.09.15р. поновлено позивачу пропущений процесуальний строк звернення до суду, відкрито провадження по справі №804/14417/15 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25.09.15р.
В судовому засіданні 01.10.15р. представником відповідача заявлено клопотання (вх. 63706/15) про залишення позовної заяви ОСОБА_1 від 18.09.15р. без руху.
Клопотання мотивовано тим, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Суддею Ніколайчук С.В. було відкрито провадження по справі №804/14417/15 за позовом гр. ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, в порушення вимог ч.ч.4,5 ст.105, ст.106 КАС України, оскільки позивачем ОСОБА_5 в позовній заяві було зазначено тільки про скасування наказу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області та не зазначено в позовній заяві, яким чином дане рішення вплине на права позивача та які з цього будуть випливати правові наслідки. Враховуючи наведене, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи наведене, відповідач просив суд клопотання задоволити.
Позивач заперечив проти задоволення даного клопотання.
Заслухавши представника відповідача проаналізувавши та дослідивши подані документи і матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вх. 63706/15) про залишення позовної заяви ОСОБА_1 від 18.09.15р. без руху, з огляду на наступне:
Статтею 105 КАС України встановлено, що адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою.
Письмова позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позовної заяви, наданого судом.
Адміністративний позов може містити вимоги про:
1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
12) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;
6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Відповідно до ч.1 ст. 106 КАС України, у позовній заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
15) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
З аналізу наведених статей, вбачається, що адміністративний позов визначається, як звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах. Зміст позову - елемент вольової вимоги в позовному обігу - прохальний пункт, що містить вказівку на форму запрошеного в суду захисту.
Частиною 4 ст.105 КАС України закріплюються сім типових способів захисту публічних прав (свобод, інтересів), які позивач може вимагати у позовному зверненні. Наведені положення носять диспозитивний характер, у них йдеться саме про типові (тобто рекомендовані), а не обов'язкові, способи захисту. У кожному конкретному випадку зміст позовних вимог залежить від особистого бачення позивачем змісту порушеного суб'єктивного права (свободи чи інтересу) й саме він обирає найбільш прийняті, оптимальні, на його погляд, шляхи поновлення або захисту такого права.
Запропоновані законодавцем типові способи захисту публічних прав (свобод, інтересів) носять правовідновлюючий, правозахисний, компенсаційний та визначально-компетенційний характер.
Залишення позовної заяви без руху з мотивів недостатньо чіткого викладення змісту позовних вимог або обставин, які ці вимоги обґрунтовують, суперечить принципам верховенства права, оскільки, суд має відкрити провадження в адміністративній справі у всіх випадках, коли із змісту позовної заяви можна зробити якщо не чіткий, то бодай попередній висновок про порушення публічного права, свободи, інтересу позивача.
Також, судом має бути врахована можливість запропонувати особам, які беруть участь у справі, надати письмові пояснення в ухвалі про відкриття провадження у справі, або надання позивачем додаткових пояснень щодо змісту вимог та доводів позивача в ході попереднього судового засідання.
Ухвалою суду від 25.09.2015р. відкладено розгляд справи №804/14417/15 на 29.09.2015р. та запропоновано позивачу надати суду письмові пояснення щодо форми та змісту позовної заяви про збільшення позовних вимог.
На виконання вимог ухвали суду позивач надав письмові пояснення та заяву про збільшення позовних вимог.
З аналізу змісту та форми позовної заяви позивача від 18.09.2015р. вбачається, що остання відповідає вимогам ст.ст.105, 106 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, твердження відповідача про невідповідність позовної заяви ОСОБА_1 вимогам ч.ч.4,5 ст.105, ст.106 КАС України, через те, що позивачем в позовній заяві зазначено тільки про скасування наказу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області та не зазначено, яким чином дане рішення вплине на права позивача та які з цього будуть випливати правові наслідки, є протиправним, суперечить нормам КАС України та не відповідає принципам верховенства права.
Відповідач, заявляючи клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 від 18.09.15р. без руху (вх.63706/15), фактично просить суд зобов'язати позивача змінити зміст позовних вимог та додати окремі позовні вимоги, що є виключно правом позивача та не входить до компетенції суду.
Ст. 105 КАС України визначає за позивачем право вимагати захисту свого права будь-яким іншим, доцільним на його думку способом.
Крім того, зазначені, на думку відповідача, недоліки позовної заяви, не можуть бути підставою для залишення адміністративного позову від 18.09.15р. без руху, адже ст.106 КАС України не вимагає наводити відповідні дані у позовній заяві.
Також, слід зазначити, що відповідач відповідно до п.6 ч.1 ст.7 КАС України, яким визначено у якості одного з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах забезпечення апеляційного оскарження рішень адміністративного суду, володіє механізмом оскарження постанов та ухвал суду винесених судом у справі №804/14417/15.
На підставі викладеного, керуючись ст.105, 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
В задоволенні клопотання представника Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вх. 63706/15) про залишення позовної заяви ОСОБА_1 від 18.09.15р. без руху у справі №804/14417/15 за адміністративним позовом гр. ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 06.10.15р.
Суддя ОСОБА_6