25 вересня 2015 року Справа № 804/14417/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Ніколайчук С.В.
при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.;
за участю:
представник позивача не з'явився;
представник відповідача ОСОБА_1;
представник відповідача ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську клопотання представника ОСОБА_3 управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про залишення без розгляду позовної заяви у справі №804/14417/15 за адміністративним позовом гр. ОСОБА_4 до ОСОБА_3 управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, -
18.09.2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від гр.ОСОБА_4 надійшов адміністративний позов до ОСОБА_3 управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- поновити строк звернення до суду;
- скасувати наказ ГУ ДМС України у Дніпропетровській області від 05.06.14р. №133-к “Про звільнення ОСОБА_4М.”;
- витребувати від ГУ ДМС України у Дніпропетровській області наступні документи: копію наказу ДМС України від 20.03.12 №173-к про призначення ОСОБА_4 на посаду начальника ГУ ДМС України у Дніпропетровській області;
- копії листів повідомлень про звільнення від 06.06.14р. №1201/7297 та від 12.06.14р. №1201/7435.
Ухвалою суду від 21.09.15р. поновлено позивачу пропущений процесуальний строк звернення до суду, відкрито провадження по справі №804/14417/15 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25.09.15р.
22.09.15р. позивачем подана заява про збільшення позовних вимог по справі №804/14417/15 враховуючи яку, позивач також, просить суд:
- зобов'язати Державну міграційну службу України поновити гр. ОСОБА_4 на посаді начальника ОСОБА_3 управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області з 04.06.14р.
25.09.2015 року позивачем було подано клопотання про залишення адміністративного позову у справі № 804/14417/15 без розгляду. Клопотання, мотивовано тим, що у позивача закінчився повністю законний строк, визначений КАС України, на оскарження наказу від 05.06.14р. №133-к “Про звільнення ОСОБА_4М.”, так як, з наказом ОСОБА_3 управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 05.06.14р. за №133-к щодо звільнення ОСОБА_4, позивач був ознайомлений 16.06.14р. (про що свідчить його власний підпис у тому ж самому наказі). Також, зазначив, що позивач у книжці обліку трудових книжок та вкладишів до них ОСОБА_3 управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області поставив власноручно свій підпис 16.06.14р., напроти напису 04.06.14р. Нак. №133-К. Оскільки КАС України передбачено місячний строк звернення до суду по даній категорії справ, який обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, відповідно ОСОБА_4 16.06.14р. був ознайомлений з наказом від 04.06.14р. за №133-К 16.04.14р., однак звернувся до суду лише 18.09.15р. Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, в зв'язку з зазначеним просив суд клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду задоволити.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до ч.1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Згідно ч.3 ст.162 КАС України, якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2012 Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом було винесено постанову по справі №804/9394/14 за позовом ОСОБА_4 до Державної міграційної служби України, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу ДМС України від 04.06.2014 №357-к про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно даної постанови був визнаний незаконним та скасований наказ Державної міграційної служби України від 04.06.2014 №357-к «Про звільнення ОСОБА_4М.». В решті позову відмовлено.
Зокрема, колегія суду вважає, що відсутні підстави для поновлення позивача на посаді з наступних підстав.
Наказом ДМС України від 04.06.2014 року № 357-к ОСОБА_4 звільнено з посади начальника ГУДМС у Дніпропетровській області за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України з 04.06.2014 року (а.с. 36 т1)
Наказом ГУДМС у Дніпропетровській області “Про звільнення ОСОБА_4М.” від 05.06.2014р. №133-к оголошено наказ ДМС України від 04.06.2014 року № 357-к. Вважати ОСОБА_4 таким, що звільнено з посади начальника ГУДМС у Дніпропетровській області з 04.06.2014 року. (а.с. 35 Т1).
Відповідно до запису трудової книжки позивача, внесено запис №17 про звільнення позивача відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України на підставі Наказу ДМС України від 04.06.2014 року № 357-к, Наказу ГУДМС у Дніпропетровській області від 05.06.2014р. №133-к (а.с. 15 Т1 на звороті).
Оскільки позивачем не оскаржено наказ ГУДМС у Дніпропетровській області від 05.06.2014р. №133-к, підстави для поновлення позивача на посаді відсутні.
Враховуючи викладені апеляційним судом обставини справи, що мають значення для вирішення даної справи, та вимоги ст.72 КАС України, посилаючись на право Голови ДМС України скасувати повністю або в окремій частині акти територіальних органів ДМС, що передбачено відповідним порядком, позивачем була застосована процедура досудового врегулювання спірних правовідносин, що є предметом даного позову.
Так, 18.08.15р. гр. ОСОБА_4 було направлено заяву до Державної міграційної служби України з вимогою виконати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015р. №804/9394/14; скасувати наказ ГУ ДМС України у Дніпропетровській області від 05.06.14р. №133-к та поновити позивача на посаді начальника ОСОБА_3 управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області з 04.06.14р., яка була отримана Державною міграційною службою України 19.08.15р., що підтверджується поштовим повідомленням.
Станом на 18.09.15р. відповідь Державної міграційною службою України надана не була, що, на думку позивача, є порушенням його прав, а тому він звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
В подальшому, 24.09.2015р. позивач долучив до матеріалів справи відповідь Державної міграційної служби України без номера та дати, надану на його звернення, в якій вказано, що питання, які порушені у зверненні позивача, мають розглядатись виключно у порядку КАС України.
Суд зазначає, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.15р. позивачу поновлено пропущений строк звернення до суду, оскільки судом визнано поважною причину пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Обґрунтовуючи своє рішення про поновлення пропущеного строку звернення позивача з адміністративним позовом про скасування ОСОБА_3 управління ДМС України у Дніпропетровській області №133-к від 05.06.2014 «Про звільнення ОСОБА_4М.» суд вважає за доцільне зазначити, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Право на захист порушеного права в суді є конституційним правом особи.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та статті 6 КАС України, якою встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно частини 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Чинним законодавством України не надано чіткого визначення поняття поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Поважність причин оцінює суд у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків, досліджуючи конкретні обставини та матеріали справи..
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.
З матеріалів справи вбачається, що на протязі всього часу позивач вчиняв дії для захисту свого порушеного права.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Стаття 6 КАС України закріплює право на судовий захист. Так, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. (ч.4 ст.6 КАС України).
Неоскарження представниками (довіреними особами) гр.ОСОБА_4 наказу ОСОБА_3 управління ДМС України у Дніпропетровській області №133-к від 05.06.2014 «Про звільнення ОСОБА_4М.» в адміністративному провадженні по оскарженню наказу Державної міграційної служби України від 04.06.2014 №357-к «Про звільнення ОСОБА_4М.» стало наслідком та причиною пропуску строку подачі позову до адміністративного суду про оскарження наказу №133-к від 05.06.2014р., однак недостатня кваліфікація осіб, які надають правову допомогу не може бути перешкодою для реалізації права позивача на звернення до суду для захисту своїх прав. Викладене вище, підтверджується позицією Вищого адміністративного суду України №К/9991/38816/11 ухвала від 05.04.12р.
Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Слід звернути увагу на те, що згідно ст.162 КАС України до повноважень суду при вирішенні справи належить прийняття постанови, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В даному випадку, зазначеним вище рішенням суду апеляційної інстанції встановлено факт порушення права позивача неправомірними діями суб'єкта владних повноважень, що виразилось у прийнняті протиправного рішення про звільнення особи з займаної посади, та вказано способи відновлення його порушеного права.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_3 управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про залишення позовної заяви гр. ОСОБА_4 без розгляду є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню, а у суду є всі підстави вважати пропущені строки звернення до суду з позовом поважними.
На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 101, 102, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені клопотання представника відповідача ОСОБА_3 управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі №804/14417/15 за адміністративним позовом гр. ОСОБА_4 до ОСОБА_3 управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п'ятиденний строк з моменту проголошення ухвали.
Повний текст ухвали складений 30 вересня 2015 року .
Суддя ОСОБА_5