24 січня 2012 р. Справа № 87256/09
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Олендера І.Я.,
суддів Каралюса В.М., Улицького В.З.,
з участю секретаря Корчинської О.І.,
розглянувши у відкритому судовому порядку в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокон Вест» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року по справі № 2а-5133/09/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокон Вест» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В серпні 2009 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврокон Вест» звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що висновки Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про заниження товариством податку на прибуток в сумі 16 439,25 грн. та про заниження податку на додану вартість на суму 13 151,40 грн. є необґрунтованими, оскільки договір підряду за яким виконувались роботи недійсним не визнавався, сторони виконали свої зобов'язання за договором, підтвердженням чого є акт приймання, оформлений, на думку позивача, належним чином та є підставою для включення витрат по договору до валових витрат позивача. Тому підставою для включення товариством коштів до податкового кредиту є податкова накладна, видана виконавцем робіт за договором. Вважає, що він належно сплатив податок на прибуток та податок на додану вартість, тому підстав для донарахування сум податкового зобов'язання не має, а податкові повідомлення -рішення підлягають скасуванню. В судовому засіданні представник позивача підтримав зазначені пояснення, просив позов задовольнити.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року в задоволенні позову було відмовлено.
Зазначена постанова мотивована тим, що ТзОВ «Профліга» не мала матеріально-технічної бази для виконання робіт згідно договору № 967-10 на виконання підрядних робіт з влаштування каналізації на вул. Курбаса, 6 (лист ОСОБА_1 України у Львівській області від 20.02.2009р., лист ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 03.03.2009р.), а також не мало працівників, які б могли виконати ці роботи, адже за даними податкового розрахунку комунального податку у 2008р. ТзОВ «Профліга» мала лише 4 працівники. Зазначені обставини вказують про неспроможність ТзОВ «Профліга» виконати будівельні роботи за договором № 967-10 від 28.11.2008 р. Ці обставини могли бути встановленими і замовником - ТзОВ «Єврокон Вест».
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач - ТзОВ «Єврокон Вест» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову якою задовольнити позовні вимоги.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме суд не взяв до уваги наявність у Скаржника усіх доказових матеріалів, що підтверджують реальні правовідносини з контрагентом TOB «Профліга». Поставлення під сумнів дійсності Акту виконаних робіт за формою КБ-2в у зв'язку із дачею пояснень свідка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважає незаконним, оскільки Акт виконаних робіт за формою КБ-2в в дійсності скріплений печатками обох Сторін договору, а сумніви щодо дати підписання пояснюються тим, що основні роботи були виконані протягом одного дня, але у зв'язку із специфічністю робіт, що виконувались за Договором підряду закінчення робіт проводились близько тижня.
Представник апелянта ТзОВ «Єврокон Вест» в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просить таку задовольнити.
Представник відповідача - ДПІ у Галицькому районі м. Львова в судове засідання не явився, тому на підставі ч. 4 ст. 196 КАС України апеляційний розгляд проведено у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких міркувань.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова було проведено планову перевірку ТзОВ «Єврокон Вест» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТзОВ «Профліга» за період 2008 року, та за результатами даної перевірки винесено податкові повідомлення - рішення №0001572321/1 від 17.07.2009 р., яким товариству визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток на суму 21 371,02 грн. з яких 16 439,25 грн. - основний платіж, 4 931,77 грн. - штрафні санкції та №0001582321/1 від 17.07.2009 р. по податку на додану вартість на суму 19727,10 грн. з яких 13 151,40 грн. - основний платіж, 6 575,70 грн. - штрафні санкції.
Так, 28.11.2008 р. між ТзОВ «Єврокон Вест» (Замовник) та ТзОВ «Профліга» (Підрядник) було укладено договір № 967-10 (надалі - Договір) на виконання підрядних робіт з влаштування каналізації на вул. Курбаса, 6. Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати відповідно до завдання (креслень) Замовника та проектно - кошторисної документації або кошторису роботи з влаштування каналізації на вул. Курбаса, 6. Відповідно до п.3.1 Договору вартість робіт згідно з договірною ціною становить 78 908, 40 грн. (в. т.ч. 20% ПДВ 13 151, 40 грн.), яка буде підтверджена Актами за формою КБ-2, кошти перераховуються на розрахунковий рахунок Підрядника (п.4.1). Кінцеві розрахунки з Підрядником за виконані роботи здійснюються Замовником на підставі оформленого акту за формою КБ-2в та довідки за формою № КБ-3 протягом 5 робочих днів після завершення робіт (п.4.2). Датою завершення робіт є дата підписання акту приймальної комісії про прийняття об'єкта в експлуатацію (п.5.1). Сторонами договору складено локальний кошторис на влаштування каналізації по вул. Курбаса,6 № 6-1-1 станом на 21.11.2008 р. (а. с. 27-31), відомість ресурсів до локального кошторису по влаштування каналізації по вул. Курбаса,6 № 6-1-1 (а. с. 32-34), розрахунки №1-4 (а. с. 35-38). Сторонами було обумовлено кошторис виконаних робіт, згідно якого вартість робіт склала 78 908,40 грн.
Також судом встановлено, що довідка форми № КБ-3, і Акт форми № КБ-2в складені та підписані в день підписання самого Договору, на виконання якого вони складені - 28.11.2008 р (арк. 39-44) та без скріплення їх печатками обох сторін. Актом передбачено, що витрати праці працівників на обсяг робіт складають 1075 людино-годин (графа 8). І договір, і акт від імені ТзОВ «Єврокон-Вест» підписав в.о. директора ОСОБА_2 В судовому засіданні, після попередження про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, ОСОБА_2 був допитаний як свідок. Пояснив, що насправді будівельні роботи по Курбаса, 6 виконувалися орієнтовно один тиждень. Причини підписання ним акту 28.11.2008р. до завершення виконання робіт не пояснив та доказів повної оплати вартості виконаних підрядних робіт ТзОВ «Єврокон Вест» не надало. Лише 02.12.2008р. на рахунку № 898/12 від 02.12.2008р. було накладено резолюцію про сплату авансу у розмірі 39454,20 гривень. ТзОВ «Профліга» виписало податкову накладну від 28.11.2008р. № НОМЕР_1 на суму 78 908,40 грн. в т.ч. ПДВ 13 151, 40 грн. (а. с. 45) за фактом підписання акту приймання виконаних робіт.
Задовольняючи позов суд першої інстанції покликався на те, що правовою підставою для винесення податкових повідомлень-рішень стало порушення ТзОВ «Єврокон Вест» п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 16 439.25 грн., в т.ч. за 4 кв. 2008 р. 16 439.25 грн. та порушення п. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п.7.3, пп. 7.4.5 пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в 2008 р. на суму 13 151,40 грн., в т.ч. за листопад 2008 р. на суму 13 151,40 грн.
Судом були зроблені висновки про обґрунтованість винесення податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, отже до складу валових витрат відноситься лише ті суми витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності. Згідно п.1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарською операцією є будь-яка господарська діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною, суттєвою.
Колегія суддів погоджується із тим висновком суду першої інстанції, що позивач доводив господарську операцію договором, кошторисом та актом приймання виконаних робіт. З пояснень свідка ОСОБА_2, який безпосередньо підписував усі документи, роботи виконувалися один тиждень. Ці покази підтвердив свідок ОСОБА_4, який керував будівельними роботами. Отже, акт було складено ще до початку виконання робіт. Відомості, які зазначені в акті форми № КБ-2в про приймання виконаних підрядних робіт в частині дати підписання акту не відповідають дійсності.
Так суд зазначив, що згідно п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У відповідності до п.5.11 ст. 5 зазначеного Закону, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. До складу валових витрат, відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з. придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
З огляду на зазначене судом було зроблено висновок про те, що до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: підтверджені первинними документами; пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Отже, первині документи, а саме Акт приймання виконаних робіт форми № КБ-2в, повинні містити інформацію про те, за які конкретно послуги, виконані роботи перераховано кошти, тобто містити інформацію про те, що такі послуги пов'язані з господарською діяльністю, тобто право платника податків віднести до складу валових витрат Законом зумовлене наявністю підтверджуючого первинного документа, який відображає факт здійснення певної господарської операції та складений він відповідно до вимог законодавства. Акт приймання виконаних робіт (форми № КБ-2в), будучи первинним документом та підставою формування валових витрат ТзОВ «Єврокон Вест» у зв'язку із здійсненням господарської, повинен містити відомості про дії та події, оформлені цим документом. Про це прямо вказує п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999, № 996-XIV, згідно якої - первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Окрім цього судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наведені положення чинного законодавства дають повні підстави вважати, що при виконанні договору по влаштуванню каналізації Акт приймання виконаних робіт форми № КБ-2в повинен містити та відображати інформацію про конкретні послуги, які надані замовнику, їх вартість, одиниці виміру і т.п., що свідчить про реальність здійснення господарської операції. Оскільки зазначений акт від 28.11.2008р. є недостовірним, він не може вважатися первинним документом, що відображає господарську операцію. За таких обставин він не може бути й доказом витрат позивача, які він відніс до складу валових витрат.
Суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно зазначив, що наявність у Замовника - ТзОВ «Єврокон Вест» лише документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданої Підрядником - ТзОВ «Профліга» податкової накладної, сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, якщо Судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було. Також ДПІ було подано докази про те, що ТзОВ «Профліга» не мала матеріально-технічної бази для виконання такого обсягу робіт (лист ОСОБА_1 України у Львівській області від 20.02.2009р., лист ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 03.03.2009р.), а також не мало працівників, які б могли виконати ці роботи, адже за даними податкового розрахунку комунального податку у 2008р. ТзОВ «Профліга» мала лише 4 працівники.
З врахуванням наведеного суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що ДПІ в Галицькому районі м. Львова мало підстави вважати договір № 967-10 від 28.11.2008 р. на виконання підрядних робіт з влаштування каналізації на вул. Курбаса, 6 нікчемним, оскільки згідно ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним розгляду у судовому порядку не підлягають, оскільки визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Цей обов'язок є частиною публічного порядку. Тому правочини, що вчиняються з метою порушення цього обов'язку, спрямовані на незаконне збільшення валових витрат та, відповідно, незаконне зменшення податкових зобов'язань, є такими, що порушують публічний порядок. З цих підстав суд першої інстанції зазначив, що обґрунтованим є висновок податкового органу про нікчемність договору договір № 967-10 від 28.11.2008 р. як такого, що порушує публічний порядок.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206,254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокон Вест» - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року по справі № 2а-5133/09/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з часу набрання нею законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі прийняття ухвали в порядку ч.3 ст.160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення такої в повному обсязі.
Головуючий суддя : І.Я.Олендер
Судді: В.М.Каралюс
ОСОБА_5
Ухвала в повному обсязі складена 26.01.2012 року.