24 січня 2012 р. Справа № 140724/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Олендера І.Я.,
суддів Каралюса В.М., Улицького В.З.,
при секретарі Корчинській О.І.,
розглянувши у відритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року в справі за позовом Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання та примусове видворення за межі території України,-
Позивач - Мостиський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся в суд з позовом до громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання та примусове видворення за межі території України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач прибув на територію України незаконно з метою незаконного перетинання кордону з України до країн Західної Європи; відповідач буде ухилятися від добровільного виїзду, оскільки у нього відсутні на території України родинні зв'язки та кошти для проживання, відсутні необхідні документи для легального перетину державного кордону України, відсутні можливості легального повернення на територію ОСОБА_1 ОСОБА_2; відповідачем не виконано рішення про видворення і добровільне повернення в країну походження.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року позовні вимоги було задоволено.
Зазначена постанова мотивована тим, що відповідач перебуває на території України в порушення Закону України від 4 лютого 1994 року № 3929-ХІІ «Про правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства», рішення про видворення в добровільному порядку не виконує, а тому посилаючись на ці обставини і на статтю 32 зазначеного Закону підлягає примусовому видворенню з України.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник відповідача - громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову якою в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просить таку задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не явився, тому на підставі ч. 4 ст. 196 КАС України апеляційний розгляд проведено у його відсутності.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його обов'язкового скасування відсутні.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач перебуває на території України без законних на те підстав, має намір незаконно потрапити до інших країн та не виявив наміру отримати статус біженця.
Судом встановлено, що 07 жовтня 2011 року прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» від ПП «Малнів», відділу прикордонної служби «Краковець», територія Мостиського району Львівської області, в районі 530 прикордонного знаку, на відстані 15 метрів від лінії державного кордону України, околиця села Старява, було затримано громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3, який вчинив спробу незаконного перетину державного кордону поза пунктом пропуску, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч,2 ст. 204-1 КУпАП, складено протокол про адміністративне затримання від 07.10.2011 р. (а.с.3).
Також встановлено, що у затриманого не було документів, що посвідчують особу, а сам він назвався громадянином ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ім'я - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом або виїздом з України регулюється Законом України № 3929-ХІІ від 4 лютого 1994 року «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (Закон № 3929-ХІІ).
Правилами статті 30 Закону встановлено, що за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Іноземець та особа без громадянства можуть бути видворенні за межі України з підстав та в порядку, що визначені статтею 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду (частина п'ята статті 32 Закону № 3929-ХІІ).
З аналізу частини п'ятої статті 32 Закону № 3929-ХІІ вбачається, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про видворення за межі України; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про видворення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що такі особи будуть ухилятися від виїзду.
08.10.2011 року т.в.о начальника Мостиського прикордонного загону Державної прикордонної служби України прийнято рішення про видворення у добровільному порядку за межі території України громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та зобов'язано його покинути територію України у термін до 12.10.2011 р. (а.с.7).
У зазначений в рішенні про видворення строк відповідач територію України не покинув, підстави для перебування на території України у нього відсутні, що вказує на наявність обґрунтованих підстав вважати, що відповідач буде ухилятись від виїзду.
Суд першої інстанції до спірних правовідносин правильно застосував положення статей 25,26,30,32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»від 4 лютого 1994 року № 3929-ХІІ.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу - представника громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року по справі № 2а-11108/11/1370 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя : І.Я.Олендер
Судді: В.З.Улицький
ОСОБА_5
Ухвала в повному обсязі складена 29.01.2012 року.