м. Вінниця
30 вересня 2015 р. Справа № 802/2977/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу, без здійснення технічної фіксації, за позовом управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі (далі - УПФУ Бершадському районі, позивач) з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач) про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача утворилася заборгованість перед УПФУ у Бершадському районі зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1200 грн. 06 коп.
Вказану заборгованість відповідач добровільно не погасив, тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи. Також представником позивача подано заяву про розгляд справи без його участі .
Відповідач у судове засідання на виклик суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні, у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Частиною 4 статті 122 КАС України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем доводи, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити.
Встановлено, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування консолідованого страхового внеску, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Частиною другою статті 6 вказаного Закону закріплено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.
Відповідно до частин 5, 7 статті 9 Закону № 2464-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Приписами частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Згідно з частиною 12 статті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Встановлено, що за ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1200 грн. 06 коп.
Відповідно до частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлялась вимога за №Ф1300 від 01.01.2011 року про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 1200 грн. 06 коп., яка ним не оскаржувалась, так само як і не була виконана (а.с.6).
Відповідно до абзацу 7 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI у випадках, зазначених в абзацом 6 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. Аналогічне право було закріплене у пункті 7 частини 1 статті 13 цього Закону.
Крім того, суд керується вимогами пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи", відповідно до яких органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).
Вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1200 грн. 06 коп. є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ДРФО НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі (вул. Радянська, 23, м. Бершадь, Вінницька область, код ЄДРПОУ 20106157, МФО 302076) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1200 (одна тисяча двісті) гривень 06 (шість) копійок.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна