м. Вінниця
02 жовтня 2015 р. Справа № 802/3165/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу, без здійснення технічної фіксації, за позовом Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стягнення податкового боргу
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Жмеринська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - Жмеринська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач) про стягнення податкового боргу.
Представник позивача у судове засідання не з'явився та надав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що видно з матеріалів справи.
Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 4 статті 122 КАС України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Барською районною державною адміністрацією 10.08.1998 року та перебуває на податковому обліку у Жмеринській ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області Барського відділення з 13.08.1998 року.
За відповідачем рахується борг по сплаті єдиного податку з фізичних осіб - 1046 грн. 63 коп. та податку на доходи з фізичних осіб - 170 грн., що підтверджується витягом з облікових карток платника податку.
Згідно із ст.ст. 67, 68 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.
Відповідно до п.п. 10.1.2. п. 10.1. ст. 10 ПК України до місцевих податків належить єдиний податок. Водночас правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначаються главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
ФОП ОСОБА_1 обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2012 року другої групи платників єдиного податку, тому в даному випадку ставка податку становить 20% від мінімальної заробітної плати.
Так, пунктом 291.2 статті 291 цього Кодексу передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності є особливим механізмом справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно із п. 293.2 ст. 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (п. 295.1 ст. 295 ПК України).
За порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання сплати єдиного податку фізичних осіб та відповідно до акту перевірки №33 від 04.02.2014 року, податковим повідомленням-рішенням №0000381701 від 04.02.2014 визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 1032,30 грн. Зазначене податкове повідомлення - рішення є узгодженим.
Станом на 21.08.2015 року за відповідачем рахується також пеня в розмірі 16,05 грн., оскільки підпунктом 129.1.1. ст. 129 ПК України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Щодо заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, варто зазначити наступне.
У зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні № 000446201 від 19.08.2014 року на суму 170 грн., на підставі акту перевірки №426/17/НОМЕР_1 від 19.08.2014 року за відповідачем рахується заборгованість по податку на доходи фізичних осіб. Зазначене податкове повідомлення - рішення є узгодженим.
Узгодженні суми грошових зобов'язань відповідачем своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу. Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ним Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно п. 4 п. 11.32 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року N 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року N 462), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 р. за N 503/25280, державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Підпунктом 59.1. ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
На виконання зазначеної норми відповідачу вручено податкову вимогу № 28/25 від 02.03.2015 року (а.с. 22).
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Таким чином, оскільки узгоджені грошові зобов'язання відповідача зі сплати єдиного податку та податку на доходи фізичних осіб на час розгляду справи залишаються непогашеними і доказів сплати боргу в сумі 1216 грн. 63 коп. суду не надано, такий борг підлягає стягненню на підставі судового рішення.
Відповідно до положень статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).
Вимоги позивача стосовно стягнення податкового боргу обґрунтовані та підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також враховуючи відсутність витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг у сумі 1216 (одна тисяча двісті шістнадцять) гривень 63 (шістдесят три) копійки до Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна