15 березня 2012 р. Справа № 5397/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,
за участю секретаря судового засідання Луцак І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2011 року про відмову в забезпеченні позову за клопотанням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області 06.12.2011 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, в якому просить визнати протиправними дії державного виконавця при винесені постанови від 21.11.2011 року ВП №29866459 про відкриття виконавчого провадження.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Головному управлінню юстиції у Львівській області, відділу Державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області, підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Львівській області вчиняти будь-які дії по виконанню постанови від 21.11.2011 року ВП №29866459 про відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2011 року в задоволенні клопотання відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2011 року скасувати і прийняти нове рішення, яким клопотання задовольнити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що на рахунках Головного управління ПФУ у Львівській області обліковуються кошти на виплату пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітної плати працівникам ПФ та страхові внески, сплачені підприємствами за найманих працівників. Таким чином, вчинення дій щодо виконання судового рішення у даному виконавчому провадженні, відкритого постановою від 21.11.2011 року ВП №29866459, яка прийнята з порушенням вимог Закону та на підставі виконавчого документа, який не відповідає ст.18 Закону, спричинить порушення чинного законодавства, заподіяння значної шкоди нашим правам, свободам та інтересам та правам, свободам та інтересам пенсіонерів, які отримують пенсії відповідно до інших законів за рахунок страхових внесків підприємств, які обліковуються на рахунках органів Пенсійного фонду, відкритих в Ощадному банку.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просить її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України cуд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст.69 ч.1, 2 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Згідно ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Проаналізувавши клопотання про забезпечення адміністративного позову, з огляду на викладене вище суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що немає очевидної небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист цих прав, свобод та інтересів не стане неможливим без вжиття таких заходів, а тому в забезпеченні позову відмовлено правомірно.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 199 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2011 року у справі №2а-13814/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
ОСОБА_1
Ухвала у повному обсязі складена 20.03.2012 року.