Постанова від 07.10.2015 по справі 826/11852/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11852/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Петрика І.Й.,

за участю секретаря Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ветеко" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ветеко" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення та наказу про проведення перевірки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветеко» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС України у місті Києві про визнання Наказу «Про призначення перевірки» №553 від 24.04.15 неправомірним та таким, що виданий без наявності законодавчо визначених підстав; визнання дії в.о. начальника ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві з видачі Наказу №553 від 24.04.2015 перевищенням службових повноважень; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.06.15№0002742207 та №0002752207.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом з матеріалів справи встановлено, що на підставі Наказу № 553 від 24.04.15 та на підставі пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 та п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України у зв'язку з надходженням постанови від 25.02.2015 старшого слідчого в ОВС ГСУ Генеральної прокуратури України по кримінальному провадженню №42014000000000, співробітниками Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ветеко» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 19.04.2011 по 31.12.2014, з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.04.2011 по 31.03.2015.

За результатами перевірки складено акт №19/26-58-22-07-11/37686849 від 14.05.15 р. (надалі - Акт перевірки ).

В Акті перевірки встановлені наступні порушення: п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1 539 400,00грн. в тому числі: за 2-4-й квартал 2011року на 389 028,00грн. за 2012рік на 1 150 372,00грн.; п.п.192.1.1 п.192.1 ст. 192, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1 802 695,00грн., в тому числі : листопад 2011р - 112 521,00грн., грудень 2011р. - 291 901,00грн., січень 2012р. - 307 153,00грн., лютий 2012р. - 141 772,00грн., березень 2012р. - 307 153,00грн., червень 2012р.- 29 166,00грн., липень 2012р. - 1 522,00грн., березень 2013р. - 53 391,00грн., травень 2013р. - 17 837,00грн., серпень 2013р. - 6 815,00грн., липень 2014р. - 546 051грн.

На підставі висновків Акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення, а саме: №0002742207 від 02.06.15 , у зв'язку з чим збільшено податок на прибуток в сумі 1 437 965 грн., з них за основним платежем 1 150 372,00грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 287 593,00грн.; № 0002752207 від 02.06.15, яким збільшено податок на додану вартість в сумі 818 478, 00 грн., з них за основним платежем 654 782,00грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку в сумі 163 696,00 грн.

Позивач, вважаючи протиправними дії податкового органу щодо призначення та проведення позапланової перевірки та винесенням вказаних податкових повідомлень- рішень від 02.06.2015, звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині щодо визнання Наказу «Про призначення перевірки» №553 від 24.04.15р. неправомірним та таким що видано без наявності законодавчо визначених підстав та визнати дії в.о. начальника ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві з видачі Наказу №553 від 24.04.2015 перевищення службових повноважень, суд першої інстанції дійшов висновку, що такі вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для призначення позапланової перевірки позивача слугувало отримання податковим органом Постанови про призначення перевірки додержання вимог податкового законодавства старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України від 25.02.15, що винесена в рамках кримінального провадження № 42014000000000369.

Крім того, судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що співробітниками податкового органу вручено головному бухгалтеру ТОВ «Ветеко» під розписку Направлення на перевірку та Наказ від 24.04.2015 №533 та в журналі реєстрації перевірок ТОВ «Ветеко» вчинено запис за № 1, про допуск посадових осіб до перевірки.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині щодо визнання Наказу «Про призначення перевірки» №553 від 24.04.15 неправомірним та визнання дії в.о. начальника ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві з його видачі перевищенням службових повноважень є необґрунтованими, оскільки виносячи наказ, відповідач діяв у межах та на підставах, визначених податковим законодавством.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання Наказу «Про призначення перевірки» неправомірним та визнання дії в.о. начальника ДПІ з його видачі перевищенням службових повноважень, постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції в цій частині не вбачається.

Що стосується позовних вимог в частині щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 02.06.2015 №0002742207 та податкового повідомлення-рішення № 0002752207 від 02.06.2015, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Судом встановлено, що податкова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Ветеко" призначена у зв'язку з надходженням постанови від 25.02.2015 старшого слідчого в ОВС ГСУ Генеральної прокуратури України по кримінальному провадженню №42014000000000, згідно з підпунктом 78.1.11 Податкового кодексу України.

Чинним на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень (02.06.2015) пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Згідно з пунктом 58.4 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Судом апеляційної інстанції із пояснень представника податкового органу, наданих суду апеляційної інстанції у судовому засіданні 07.10.2015, встановлено, що станом на час прийняття оскаржуваних у даній справі податкових повідомлень-рішень від 02 червня 2015 року, у відповідача не було відомостей про прийняття судом рішення по кримінальній справі, в межах якої проведено документальну перевірку позивача.

З цього приводу, колегія суддів акцентує увагу на тій обставині, що відсутність відповідного рішення суду в кримінальній справі не дає підстав органу податкової служби для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання платнику податків за результатами перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи.

Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду України у постановах від 23 грудня 2014 року № 21-576а14 та від 27 січня 2015 року , який в силу положень ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх судів України.

Отже, враховуючи, що на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у відповідача не було відомостей щодо наявності у обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесеного рішення - постанови чи ухвали про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами за результатами розгляду кримінального провадження №42014000000000369, оскаржувані рішення контролюючого органу прийняті останнім передчасно та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даній справі виконано частково.

Враховуючи викладене колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову в частині визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, були порушені норми матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова скасуванню в частині з прийняттям в цій частині нової про задоволення позовних вимог.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання Наказу «Про призначення перевірки» неправомірним та визнання дії в.о. начальника ДПІ з його видачі перевищенням службових повноважень, постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції в цій частині не вбачається.

За приписами підпункту 5 пункту 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України під час прийняття постанови суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати, про що відповідно до вимог ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає у резолютивній частині постанови.

Відповідно до ч. ч. 1,3, 6 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом майнового характеру, сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №253064336 від 15 червня 2015 року (Том 1, а.с3). При подачі апеляційної скарги (щодо вимог майнового характеру) до Київського апеляційного адміністративного суду, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5359,20 грн. (Том 2, а.с.192).

Враховуючи що адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ветеко" в частині вимог майнового характеру, тобто визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є обґрунтованим, колегія суддів вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України за рахунок асигнування на утримання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на користь позивача судові витрати, здійснені ним у зв'язку із зверненням до суду із вимогами майнового характеру.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205,206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ветеко" - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві від 02 червня 2015 року №0002742207 та №0002752207 - скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві від 02 червня 2015 року №0002742207 та №0002752207.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнування на утримання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ветеко" (код ЄДРПОУ 37686849) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 5846 ( п'ять тисяч вісімсот сорок шість) гривень 95 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 07.10.2015.

Головуючий суддя: В.Ю. Ключкович

Судді: Л.П. Борисюк

І.Й. Петрик

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.

Попередній документ
52084401
Наступний документ
52084403
Інформація про рішення:
№ рішення: 52084402
№ справи: 826/11852/15
Дата рішення: 07.10.2015
Дата публікації: 13.10.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)