Справа: № 826/9407/15 Головуючий у 1-й інстанції: Трусова Т.О. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.
Іменем України
07 жовтня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Мотиль В.І., за участю позивача ОСОБА_2, представника відповідача Лазоренко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 02 вересня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії, -
21.05.2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яким з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати незаконними дії відповідача щодо не включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за грудень 2014 р., матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, іншої премії, та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії шляхом включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, що виплачені на день звільнення зі служби (за грудень 2014 р.), матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та іншої премії, з моменту призначення пенсії.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 02 вересня 2015 р. позов задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії з врахуванням отриманих на день звільнення зі служби сум, з яких справлялись внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; зобов'язано відповідача відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з моменту її призначення на підставі виданих Міністерством внутрішніх справ грошового атестату № 2 від 26.01.2015, довідки про доходи № 475 від 12.05.2015 та довідки про доходи № 476 від 12.05.2015 шляхом включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, додаткових видів грошового забезпечення, отриманих на день звільнення зі служби, а саме: щомісячної премії, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити. Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом МВС України від 30.12.2014 року № 2787 о/с ОСОБА_2 звільнено зі служби в органах внутрішніх прав через хворобу.
З 31.12.2014 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Пенсія позивача становить 59% грошового забезпечення за останні 24 повні місяці служби підряд перед звільненням за період з грудня 2012 р. по листопад 2014 р.
Відповідно грошового атестату МВС України № 2 від 08.01.2015 та довідки № 6 від 08.01.2015 до грошового забезпечення, з якого обчислена пенсія позивача, включено посадовий оклад в розмірі 1258,06 грн., надбавку за спеціальне звання в розмірі 125,81 грн., надбавку за вислугу років (35%) в розмірі 934,11 грн., надбавку за режимні обмеження (10%) в розмірі 125,81 грн., надбавку за ОРД (50%) в розмірі 629,03 грн. та премію в розмірі 2503 грн. (а.с. 49-50, 52).
Водночас згідно до довідки Головного управління Міндоходів у м. Києві № 05-464 від 22.12.2014 до грошового забезпечення, з якого обчислена пенсія позивача, включені отримані за період з 01.12.2012 по 10.04.2012 надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, надбавка за високі досягнення у праці та щомісячна премія (а.с. 51).
З урахуванням грошового атестату МВС України № 2 від 26.01.2015 та довідок про доходи № 475, 476 від 12.05.2015 року ОСОБА_2 протягом 2013-2014 р. були виплачені матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань в загальному розмірі 18724,75 грн., на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 18, 19, 97).
Разом з тим, щомісячна премія позивача, виплачена станом на 30.12.2014 р., становить 4159 грн., що зазначено в тому же грошовому атестаті.
Листом МВС України від 29.07.2015 № 15/4-111зі позивача повідомлено, що підставою для зміни розміру премії в грошовому атестаті від 26.01.2015 в порівняно з грошовим атестатом від 08.01.2015 став перерахунок грошового забезпечення позивача за грудень 2014 р.(а.с. 71).
Крім того, з зазначеного листа вбачається, що грошовий атестат від 26.01.2015 був направлений до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Судом першої інстанції встановлено та не спростовано судом апеляційної інстанції, що матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та усі виплати за грудень 2014 р. відповідач не включив в розрахунок грошового забезпечення для обчислення позивачу пенсії.
11.03.2015 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що виплачені йому на день звільнення зі служби - 30 грудня 2014 р., премії за грудень 2013 р. в розмірі 400 грн. та матеріальної допомоги на оздоровлення і на вирішення соціально-побутових питань в загальному розмірі 18724,75 грн.
Листом від 30.04.2015 № 9042/12/П-802 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії посилаючись на відсутність підстав для такого перерахунку (а.с. 30).
В подальшому позивач неодноразово подавав відповідачу та до Пенсійного фонду України заяви та скарги щодо неправомірних дій при призначенні пенсії, які були відхилені (а.с. 26-27, 78, 79, 94, 95).
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до п. 7 постанови КМ України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 у редакції, чинній на час виходу позивача пенсію, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:
- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Вичерпний перелік додаткових видів грошового забезпечення визначені постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
При призначенні пенсії позивачу відповідач керувався положеннями вказаних постанов.
Перевіряючи на відповідність вимогам Закону оскаржувані дії відповідача, колегія суддів виходить з наступного.
З 1998 року ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачала, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення. Також вказана норма передбачала, що порядок та розмір грошового забезпечення встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, з 01 січня 2005 року було внесено зміни до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.
Таким чином, з 01 січня 2005 року розмір грошового забезпечення та порядок його врахування під час обчислення пенсії був врегульований безпосередньо ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому у вказаній нормі права були відсутні посилання на можливість додаткового регулювання даних правовідносин актами Кабінету Міністрів України.
Ст. 8 Конституції України передбачає, що Конституція має найвищу юридичну силу, закони і інші нормативні акти повинні їй відповідати. Відповідно до Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; дотримання державою і її органами встановлених законом особистих, майнових прав гарантується Конституцією.
Відповідно до ч.1 ст. 8, ч.2, 3, 4 ст. 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, застосовує Конституцію, закони України, інші нормативно-правові акти; у разі невідповідності акту суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу.
У зв'язку з тим, що п. 7 Постанови встановлював інший порядок врахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення під час обчислення пенсії, ніж встановлений ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 01 січня 2005 року при обчисленні пенсій особам, звільненим з військової служби, необхідно керуватися саме вказаним Законом.
Виходячи з аналізу встановлених фактичних обставин справи на підставі наведених норм законодавства, враховуючи правову позицію Верховного Суду України, висловленій у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 12 лютого 2013 року, 14 січня 2014 року та 24 лютого 2015 року у справах № № 21-445а12, 21-463а13, 21-552а14 відповідно, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.
Посилання апелянта на те, що в матеріалах пенсійної справи наявний грошовий атестат та довідка про основні та додаткові види грошового забезпечення за останні 24 місяці служби підряд перед звільненням до якої не включено матеріальні допомоги на оздоровлення і на вирішення соціально-побутових питань, не заслуговують на увагу, оскільки на адресу відповідача був надісланий новий атестат від 26.01.2015 року, на підставі якого управління повинно було самостійно перерахувати пенсію позивача.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Колегія суддів вважає, що доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
В силу положень ст. 88 КАС України, звільнити Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві від сплати судового збору.
Повний текст ухвали виготовлено 07.10.2015 року.
Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 02 вересня 2015 р., залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 02 вересня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії, залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
М.І. Кобаль
.
Головуючий суддя Карпушова О.В.
Судді: Кобаль М.І.
Епель О.В.